ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.08.2004 Справа N 6/134
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Грека Б.М.
Львова Б.Ю.
розглянувши
касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна
України в Черкаській області
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
14 квітня 2004 року
у справі № 6/134 господарського суду м. Києва
за позовом Прокурора Черкаської області в інтересах
держави в особі Регіонального відділення Фонду
державного майна України в Черкаській області
до Закритого акціонерного товариства "XXX"
третя особа по справі, що
не заявляє самостійних вимог
на предмет спору Відкрите акціонерне товариство по
газопостачанню та газифікації "YYY"
про визнання недійсним договору купівлі - продажу та повернення
акцій
за участю представників :
прокуратури: А.А.А.
ВАТ по газопостачанню та газифікації "YYY": Б.Б.Б., В.В.В.
Регіонального відділення Фонду державного майна України в
Черкаській області: Г.Г.Г.
ЗАТ " "XXX": Д.Д.Д.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Черкаської області в інтересах держави в особі
Регіонального відділення Фонду державного майна України в
Черкаській області звернувся до господарського суду м. Києва з
позовом до закритого акціонерного товариства "XXX" про визнання
недійсним договору купівлі-продажу акцій та повернення акцій.
Рішенням господарського суду м. Києва від 1 березня 2004 року
(суддя Ковтун С.А.) позовні вимоги були задоволені частково,
визнано договір купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "YYY" за
конкурсом від 11.01.2002р., укладений між Регіональним відділенням
Фонду державного майна України в Черкаській області та ЗАТ "XXX"
недійсним з моменту укладення; в іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що правовим наслідком недійсності окремої
частини правочину не є недійсність правочину в цілому, якщо можна
припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього
недійсної частини.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14
квітня 2004 року (судді : Капацин Н.В. - головуючий, Андрієнко
В.В., Ковтонюк Л.В.) рішення господарського суду міста Києва 1
березня 2004 року було скасовано, у позові відмовлено.
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Черкаській
області звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, якій просить постанову Київського апеляційного
господарського суду від 14 квітня 2004 року скасувати, рішення
господарського суду міста Києва від 1 березня 2004 року по справі
№6/134 залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що
судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови
були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме:
частина 2 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного та
комунального майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
та стаття 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, дослідивши правильність застосування судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами
конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ "YYY" в кількості 8 295 348
шт. визнано переможцем ЗАТ "XXX", з яким Регіональне відділення
ФДМУ по Черкаській області уклало договір купівлі-продажу від 11
січня 2002 року. Одним з обов'язків відповідача, зазначеним у п.
13.1 вищевказаного договору купівлі-продажу акцій, було - протягом
2 місяців з дня підписання договору купівлі-продажу погасити
прострочену заборгованість по заробітній платі, яка склалася на
момент оголошення конкурсу.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 січня 2004
року у справі № 18/487 п.13.1 договору купівлі-продажу акцій від
11.01.2002р. визнано недійсним.
Вищий господарський суд України вказав, що включення до договору
такої умови, як погашення відповідачем заборгованості, яка станом
на момент укладення договору вже не існувала, суперечить чинному
законодавству і має бути підставою для застосування наслідків,
передбачених ч. 1 ст. 48 та ст. 60 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
та визнання недійсним п. 13.1 договору, як такого, що
не відповідає вимогам закону.
Застосовуючи ст. 60 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
при
прийнятті постанови від 20.01.04 у справі № 18/487 Вищий
господарський суд України вказав та те, що недійсність частини
згаданої вище угоди не тягне за собою недійсності інших її частин.
В ст. 35 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
зазначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду
(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду
однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в
яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до пункту 2.3 роз'яснення Вищого арбітражного суду
України "Про деякі питання застосування Господарського
процесуального кодексу України" ( v_289800-97 ) (v_289800-97)
від 18.09.97 №
02-5/289 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто
встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який
вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в
якій беруть участь ті самі сторони.
Пункт 13.1 договору купівлі-продажу не відповідає фактичним
обставинам, які склалися на час укладення договору
купівлі-продажу, а тому твердження суду першої інстанції про те,
що умова договору купівлі-продажу щодо погашення заборгованості по
заробітній платі є істотною умовою договору не ґрунтується на
чинному законодавстві.
Інших підстав визнання договору купівлі - продажу недійсним
позивачем наведено не було.
Таким чином, Київський апеляційний господарський суд, скасовуючи
рішення господарського суду міста Києва по даній справі, дійшов
вірного висновку стосовно того, що правові підстави для
задоволення позовних вимог відсутні, а отже колегія судів вважає,
що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства,
фактичним обставинам і матеріалам справи, тому підстави для її
скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна
України в Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
14.04.2004 р. по справі № 6/134 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді Б.М. Грек
Б.Ю. Львов