ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2004 Справа N 8/10
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий),
Невдашенко Л.П., Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної
особи Шпортко Наталії Миколаївни
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від
27.04.2004 р. та на рішення господарського суду Донецької області
від 09.03.2004 р.
у справі за позовом Маріупольського міського споживчого
товариства "Азовкооперація"
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
Шпортко Наталії Миколаївни
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву
на неї, суд
У С Т А Н О В И В:
У січні 2004 р. Маріупольське міське споживче товариство
"Азовкооперація" пред'явило в господарському суді позов до
Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Шпортко
Наталії Миколаївни про стягнення заборгованості за надані послуги
відповідно до договору від 08.06.1999 р. в сумі 10628,80 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від
09.03.2004 р. (суддя Ємельянов А.С.), залишеним без змін
постановою Донецького апеляційного господарського суду від
27.04.2004 р. (судді Колядко Т.М. - головуючий, Скакун О.А.,
Мирошниченко С.В.), позов було задоволено, з відповідача на
користь позивача було стягнуто заборгованість в сумі
10626,80 грн.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2004 р. та
рішення господарського суду Донецької області від 09.03.2004 р. і
справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 161 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(діяв на період
виникнення спірних правовідносин) зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Як видно з матеріалів справи і не оспорюється сторонами,
08.06.1999 р. між ними було укладено договір про надання послуг зі
строком його дії по 01.01.2020 р.
(а.с. 7)
Згідно п. 2.2 цього договору відповідач не пізніше 10 числа
місяця повинен сплачувати за надані позивачем комунальні та
експлуатаційні послуги в розмірі 817,60 грн., у тому числі ПДВ 20%
щомісячно.
Позов, як наведено вище, пред'явлено про стягнення
10628,60 грн. (за період грудень 2002 - грудень 2003 р.), як за
послуги за надання місця під розміщення об'єкта.
(а.с. 10)
Суд задовольняючи позов, виходив з його доведеності. Проте з
такими висновками суду повністю погодитись не можна, так як судом,
у порушення вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не було
з'ясовано з чого складаються комунальні та експлуатаційні послуги
за вказаним договором, чи входять до них послуги, пов'язані з
наданням місця під розміщення, і в разі доведеності, чи надавались
вони Маріупольським міським споживчим товариством "Азовкооперація"
відповідачу, з наведенням відповідних доказів цьому.
Як посилався відповідач, за послуги щодо яких виник спір,
плата нею здійснювалась безпосередньо до бюджету міста і на
підставі цих оплат орган виконавчої влади надавав їй відповідний
дозвіл на розміщення торгового об'єкту.
Водночас, ухвалами від 08.01.2004 р., 03.02.2004 р. та
25.02.2004 р. господарський суд зобов'язував сторони провести
розширену звірку розрахунків, з визначенням періодів нарахування
заборгованості та первісних документів.
(а.с. 1, 19, 24)
В матеріалах справи відсутній відповідний акт оформлений
сторонами, а отже, суд не виконав вимог власних ухвал, не навівши
цьому обґрунтувань.
Суд другої інстанції залишаючи рішення господарського суду
без змін, на зазначене теж уваги не звернув, вказані прогалини у
з'ясуванні дійсних обставин справи не усунув.
При таких обставинах постановлені судові рішення визнати
законними і обґрунтованими не можна.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
ретельно з'ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог
позивача і заперечень відповідача, і вирішити спір відповідно до
встановленого та вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
фізичної особи Шпортко Наталії Миколаївни задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
27.04.2004 р. та рішення господарського суду Донецької області від
09.03.2004 р. скасувати і справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції, в іншому складі суду.