ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N Н32/145
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві касаційну
скаргу Дочірнього підприємства американської компанії "XXX" на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.03.2004 року у справі №Н32/145 за позовом Дочірнього
підприємства американської компанії "XXX" до Товариства з
обмеженою відповідальністю Агрофірми "YYY"
про визнання угоди удаваною,
УСТАНОВИВ :
У жовтні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про
визнання договору поставки №95/1 від 03.01.2002 року та угоди
складеної згідно накладних удаваними і застосування до них правил,
що регулюють договір міни, посилаючись на те, що останній не міг
виконати взятого на себе зобов'язання за цими угодами з оплати за
поставлений товар грошовими коштами, а мав намір, укладаючи угоди,
здійснити розрахунки шляхом зустрічної поставки товару.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив
заявлені вимоги щодо обсягу їх предмету.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
08.12.2003 року в позові відмовлено
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
16.03.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено і
неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить
прийняті ним рішення скасувати та позов задовольнити.
Доповідач -І.В.Вовк
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що оскаржені
судові рішення прийняті у відповідності до вимог чинного
законодавства і просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2002 року між сторонами
було укладено договір поставки №95/1, згідно умов якого позивач
зобов'язався поставити відповідачу комбікорм курячий, а відповідач
-оплатити його вартість попередньо протягом 3-х банківських днів з
дня одержання рахунку постачальника.Договір виконувався
сторонами-постачальник поставляв продукцію, а покупець оплачував
її вартість у грошовій формі.
З 03.05.2002 року по 30.05.2002 року відповідач на підставі
окремих накладних та доручень позивача поставляв йому яйця курячі
на загальну суму поставки 337 037,40 грн.
25.03.2002 року господарським судом Дніпропетровської області було
порушено справу про банкрутство ТОВ Агрофірми "YYY" та введено
мораторій на задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями,
термін виконання яких настав до дня введення мораторію.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання
зазначеного договору поставки та угоди складеної згідно накладних
удаваними і застосування до них правил, що регулюють договір міни,
у зв'язку з тим, що останній не міг виконати взятого на себе
зобов'язання за цими угодами з оплати за поставлений товар
грошовими коштами, а мав намір, укладаючи угоди, здійснити
розрахунки шляхом зустрічної поставки товару.
Згідно з вимогами ст. 58 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є угода,
укладена лише про людське око, без наміру створити юридичні
наслідки (мнима угода).
Якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода),
то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони
дійсно мали на увазі.
Ст.33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
визначено, що кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що оспорюваний договір
поставки укладений відповідно до вимог чинного законодавства з
дотриманням встановленої форми угоди. Позивач не надав суду
доказів того, що угоди про поставку комбікорму та яєць укладено з
метою приховати іншу угоду, і таких обставин судом не було
встановлено.
Отже, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд
апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність
правових підстав для визнання спірних угод удаваними та
обґрунтовано відмовив в позові.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняті у справі судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства американської компанії
"XXX" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 16.03.2004 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук