ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N Б26/8/02
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.,
Львова Б.Ю.
розглянувши ТОВ “Согдіана і К”
матеріали касаційної
скарги
на постанову від 18.12.2003р. Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № Б26/8/02 господарського суду
Дніпропетровської області
за заявою Лівобережної МДПІ
до ВАТ “Дніпропетровський силікатний завод”
про банкрутство
арбітражний керуючий Ромашко Р.М.
за участю представників сторін:
від скаржника – Замковенко Р.М., довір. від 10.10.03 р. б/н;
від боржника – Толкачов Є.В., довір. від 25.04.2004 р. № 1;
від Лівобережної МДПІ –
Авдєєва Ю.М., довір. від 15.06.2004 р.;
Кохан В.М., довір. від 03.08.2004 р.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
06.02.2002р. за заявою Лівобережної МДПІ міста Дніпропетровська
порушено провадження у справі № Б26/8/02 про банкрутство ВАТ
“Дніпропетровський силікатний завод”.
11.10.2002 р. в газеті “Голос України” № 187 було опубліковане
оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ
“Дніпропетровський силікатний завод”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
24.03-08.04.2003 р. (суддя Камша Н.М.) визнано грошові вимоги
ТОВ “Согдіана і К” до боржника на суму 166 693,00 грн.
При винесені ухвали суд першої інстанції виходив з того, що
кредитор поставляв боржнику у січні-квітні 2000 р. природний
газ, факт поставки кредитором підтверджується довідкою ВАТ по
газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз”, яке здійснювало його
транспортування, та кредитор є держателем трьох векселів на
загальну суму 166 693,00 грн., оригінали яких залучені до
матеріалів справи.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 18.12.2003р. (судді: Джихур О.В.- головуючий, Ясир Л.О.,
Виноградник О.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської
області від 24.03-08.04.2003 р. скасовано та грошові вимоги ТОВ
“Согдіана і К” до боржника на суму 166 693,00 грн. відхилено.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ “Согдіана і К”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просило скасувати оскаржуваний судовий акт та
залишити в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської
області від 24.03-08.04.2003 р.
В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на
порушення апеляційним господарським судом норм матеріального
права та неповне з’ясування обставин справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ТОВ “Согдіана і
К” є законним веселедержателем 3 простих векселів на загальну
суму 166 693,00 грн., які 27.06.2000 р. емітовано боржником на
користь даного кредитора.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про цінні папери і фондову
біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
вексель є цінним папером, який засвідчує
безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після
настання строку визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
Згідно з ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсними
кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до
порушення провадження у справі про банкрутство.
Вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи
розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства
здійснюється списання коштів з рахунків боржника є безспірними
вимогами (ст. 1 вищевказаного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про обіг векселів в Україні”
( 2374-14 ) (2374-14)
вексель, опротестований нотаріусом (виконавчий напис
нотаріуса) у встановленому законом порядку, є виконавчим
документом.
Також, векселі, опротестовані нотаріусами в установленому
законом порядку, входять до Переліку документів, за якими
стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на
підставі виконавчих написів нотаріусів ( 1172-99-п ) (1172-99-п)
,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
29.06.1999 р. N 1172 (із відповідними змінами і доповненнями).
Враховуючи те, що вексель є безумовним грошовим зобов'язанням
векселедавця та векселі, якими обґрунтовується заява кредитора
до боржника, не визнані в установленому порядку такими, що не
мають сили простого векселя, та оригінали останніх містяться в
матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ
“Согдіана і К” правомірно заявлено грошові вимоги до боржника.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов’язання
боржника перед кредитором по оплаті векселів були припинені у
зв’язку з новацією зобов’язання на підставі договору від
03.04.2000 р., не ґрунтується на обставинах справи та чинному
законодавстві.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про
заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами (новація).
Таким чином, новація передбачає виникнення нового зобов’язання
на заміну попереднього.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно укладеного
договору від 03.04.2000 р. боржник в рахунок погашення
заборгованості перед кредитором повинен був поставити приватній
конторі “Арго” продукцію, вартість якої остання повинна сплатити
кредитору – ТОВ “Согдіана і К”.
Таким чином, договір на який посилається суд апеляційної
інстанції передбачає припинення зобов’язання в порядку ст. 217
Цивўльного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Проте, такий договір не може бути підставою для припинення
зобов’язань за векселями, оскільки останні видані боржником
кредитору 27.06.2000 р., тобто більше ніж через два місяця після
укладання договору.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що
судом апеляційної інстанції необґрунтовано скасовано ухвалу суду
першої інстанції, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а
ухвала суду першої інстанції – залишенню без змін.
На підставі вказаного та керуючись ст. 1 Закону України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, ст. 21 Закону України “Про цінні папери
і фондову біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Согдіана і К” на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
18.12.2003р. у справі № Б26/8/02 задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 18.12.2003р. у справі № Б26/8/02 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
24.03-08.04.2003р. у справі № Б26/8/02 залишити без змін.