ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N 259/3-2003
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Грека Б.М.,
суддів Жаботиної Г.В., Плахотнюк С.О.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Лікарчук К.І.
від відповідача: Гаврилець О.Б., Ваколюк Н.П.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного
товариства "Ольшаницьке ХПП"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.03.2004 р.
у справі N 259/3-2003 Господарського суду Київської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Ольшаницьке
ХПП"
до Державної податкової інспекції у Рокитнянському районі
третя особа Державна акціонерна компанія "Хліб України"
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Ольшаницьке ХПП" звернулося
до Господарського суду Київської області з позовом до Державної
податкової інспекції у Рокитнянському районі про визнання
недійсними податкових повідомлень-рішень від 18.07.2003 р.
N 0000112601/1 та N 0000422301/1.
Заявою від 20.10.2003 р. N 173-С Відкрите акціонерне
товариство "Ольшаницьке ХПП" змінило позовні вимоги та просить суд
визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від
18.07.2003 р. N 0000112601/1 та N 0000422301/1, від 26.09.2003 р.
N 0000422301/3 та N 0000112601/3.
Рішенням Господарського суду Київської області від
12.12.2003 р. (суддя О.М.Сибіга) позовні вимоги Відкритого
акціонерного товариства "Ольшаницьке ХПП" задоволено: визнано
недійсними податкові повідомлення-рішення від 18.07.2003 р.
N 0000112601/1 та N 0000422301/1, від 26.09.2003 р. N 0000422301/3
та N 0000112601/3, стягнуто з Державної податкової інспекції у
Рокитнянському районі на користь позивача витрати по сплаті
держмита у розмірі 340,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
26.02.2004 р. було залучено до участі у справі Державну акціонерну
компанію "Хліб України" в якості третьої особи, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.03.2004 р. (судді: В.В.Шипко, С.Я.Дикунська, О.М.Нечитайло)
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рокитнянському
районі задоволено, рішення Господарського суду Київської області
від 12.12.2003 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у
задоволенні позовних вимог Відкритому акціонерному товариству
"Ольшаницьке ХПП" відмовлено.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного
господарського суду від 11.03.2004 р., Відкрите акціонерне
товариство "Ольшаницьке ХПП" подало касаційну скаргу, в якій
просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського
суду від 11.03.2004 р. та залишити в силі рішення Господарського
суду Київської області від 12.12.2003 р. Свою вимогу Відкрите
акціонерне товариство "Ольшаницьке ХПП" мотивує тим, що
господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано
норми матеріального та процесуального права, а саме п.п. 1.22.1
п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, ст.ст. 71, 257 ЦК Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
та ст.ст. 27, 80, 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи та
заперечення представників сторін, які з'явились в господарське
засідання суду касаційної інстанції, перевіривши правильність
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства
"Ольшаницьке ХПП" задоволенню не підлягає.
Як встановлено господарським судом попередніх інстанцій,
відповідачем прийнято оспорювані позивачем податкові
повідомлення-рішення, якими позивачу визначені податкові
зобов'язання з податку на прибуток у сумі 87904,93 грн. та
застосовано штрафні санкції з цього податку у сумі 43952,47 грн.
Підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань стала
кредиторська заборгованість позивача за договорами:
купівлі-продажу нафтопродуктів від 21.07.1998 р. та поставки
пально-мастильних матеріалів від 28.07.1998 р., які було укладено
позивачем з ДАК "Хліб України". По зазначеній заборгованості
01.12.2001 р. минув строк позовної давності і відповідно до
п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
дана заборгованість є
безповоротною фінансовою допомогою, яку позивач був зобов'язаний
відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" віднести до суми валових
доходів.
Позивач вважає, що апеляційним господарським судом порушено
норми матеріального та процесуального права, оскільки строк
позовної давності за вищезгаданою кредиторською заборгованістю
збіг, на його погляд, в червні 2004 р. а не 01.12.2001 р. В
обгрунтування своїх доводів, позивач посилається на те, що справа
за позовом ДАК "Хліб України" щодо стягнення цієї заборгованості
розглядалась у суді, тому строк позовної давності було перервано
на підставі ч. 1 ст. 79 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
і
відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦК Української РСР після перериву
перебіг строку позовної давності почався спочатку, а час, що минув
до перериву, до нового строку не зараховується.
Як вже було зазначено, за позивачем рахувалась кредиторська
заборгованість у сумі 293016,43 грн. перед ДАК "Хліб України" за
пально-мастильні матеріали.
Як встановлено господарським судом попередніх інстанцій,
ДАК "Хліб України" звернувся до суду з позовом про стягнення з
позивача вищезгаданої заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Київської області від
24.07.2001 р. у справі N 211/4-01 провадження у справі щодо
стягнення з позивача кредиторської заборгованості припинено на
підставі ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з відмовою
ДАК "Хліб України" від позову.
Правила щодо перериву перебігу строків позовної давності
встановлені ст. 79 ЦК Української РСР. Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 79
ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
перебіг строку позовної давності
переривається пред'явленням позову в установленому порядку. Після
перериву перебіг строку позовної давності починається спочатку;
час, що минув до перериву, до нового строку не зараховується.
Проте, ч. 4 ст. 79 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено, що пред'явлення позову, залишеного без розгляду, не
перериває перебігу строку позовної давності. Як вже було
зазначено, у зв'язку з відмовою ДАК "Хліб України" від позову
провадження у справі щодо стягнення з позивача кредиторської
заборгованості ухвалою господарського суду було припинено на
підставі ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Згідно ст. 82 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
при вирішенні
господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові
повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Отже, як
випливає з приписів даної правової норми, якщо господарський суд
розглядає позов по суті він приймає рішення, яким задовольняє
позов, або відмовляє у позові. Проте, як вже зазначалось,
господарським судом було винесено ухвалу щодо припинення
провадження у справі.
Згідно ст. 86 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо господарський спір
не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення,
припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду
тощо), господарський суд виносить ухвалу. Отже, як випливає з
приписів даної правової норми, у випадку коли позов по суті не
розглядається та спір не вирішується по суті у зв'язку з
припиненням провадження у справі, залишенням позову без розгляду,
господарський суд виносить ухвалу. Враховуючи, що господарським
судом позов щодо стягнення з позивача кредиторської заборгованості
розглянуто не було, оскільки спір по суті не вирішувався, то
посилання позивача, що пред'явлення позову, який було залишено без
розгляду у зв'язку з припиненням провадження у справі, перервало
строк позовної давності є помилковим.
Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для
скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного
господарського суду або постанови апеляційного господарського суду
є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права. Оскільки апеляційним господарським судом
норми матеріального та процесуального права порушено не було, то
підстави для скасування даного судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Ольшаницьке ХПП" залишити без задоволення, постанову Київського
апеляційного господарського суду від 11.03.2004 р. у справі
N 259/3-2003 - без змін.