ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N 32/796
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Плахотнюк С.О., Рибак В.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м. Ч-ська
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 29.03.2004
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "ХХХ", м. Ч-ськ
до Державної податкової інспекції у Н-ському
районі м. Ч-ська
про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: А.А.А. -дов. від 22.06.2004
від відповідача: Б.Б.Б. - дов. від 01.05.2004
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 16.01.2004 господарського суду м. Києва позовні
вимоги задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення -
рішення ДПІ у Н-ському районі м. Ч-ська від 14.03.2003 за №
0001582310/0 яким до ТОВ "ХХХ" застосовані фінансові санкції у
розмірі 406062,71 грн.
Постановою від 29.03.2004 Київського апеляційного господарського
суду рішення господарського суду м. Києва від 16.01.2004 залишено
без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем необґрунтовано
визначено штраф за зберігання алкогольних напоїв у місці не
віднесеному до Єдиного державного реєстру ( z0670-02 ) (z0670-02)
, як
податкове зобов'язання у порядку, передбаченому Законом України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
тому
невірно зроблено висновок про порушення позивачем ч. 22 ст. 15
Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі
спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду ДПІ у Н-ському районі м. Ч-ська звернулась до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить
її скасувати, посилаючись на те, що судами були порушені норми
матеріального та процесуального права, а саме ч. 22 ст. 15 Закону
України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом
етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
. Висновки суду проте, що приміщення за
адресою: м. Ч-ськ, вул. М-ська, 99 є місцем торгівлі, повністю
спростовується матеріалами справи, зокрема, довідкою про внесення
місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв до Єдиного
державного реєстру ( z0670-02 ) (z0670-02)
від 17.03.2003, та ліцензією на
право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Предметом даного спору є податкове повідомлення - рішення ДПІ у
Н-ському районі м. Ч-ська від 14.03.2003 за № 0001582310/0, як
позивачу на підставі ст. 15 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
визначено податкове зобов'язання у сумі 406062,71 грн. штрафних
фінансових санкцій.
Господарським судом встановлено, що підставою прийняття
оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало те, що на
час проведення перевірки у позивача була відсутня довідка про
внесення складського приміщення, яке розташоване у м. м. Ч-ську,
вул. М-ській, 99 до Єдиного Державного реєстру місць зберігання
алкогольних напої в ( z0670-02 ) (z0670-02)
.
Відповідно до ч. 22 ст. 15 Закону України "Про державне
регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і
плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
алкогольні напої та тютюнові вироби повинні зберігатись в
спеціальних місцях, визначених для їх зберігання та внесених до
Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце
зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької
діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру ( z0670-02 ) (z0670-02)
, проводиться на
підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим
зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв
та тютюнових виробів, а також для юридичних осіб - найменування,
місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України (ЄДРПОУ) ( 118-96-п ) (118-96-п)
.
Абзацом 9 ч. 2 ст. 17 вищевказаного Закону ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
передбачено, що за порушення норм Закону щодо зберігання спирту,
або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання,
не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької
діяльності застосовуються фінансові санкції у розмірі 100
відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці
зберігання, але не менше 1 700 гривень.
На час проведення перевірки ведення Єдиного реєстру регулювалось
Положенням про порядок обов'язкової реєстрації місць зберігання
оптових партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів
( 89-97-п ) (89-97-п)
, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України
№ 89 від 30.01.1997, чинної до 23.04.2003, та Порядком ведення
Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про
внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру
( z0670-02 ) (z0670-02)
, затвердженого наказом ДПА України № 251 від
25.05.2002.
Господарським судом встановлено, що позивач отримав довідку про
внесення місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв за
адресою: м. Ч-ськ, вул. М-ська, 99 до Єдиного державного реєстру
лише 17.03.2003 за № 26160101632, оскільки, не зважаючи на його
звернення у вересні 2002 року до Департаменту з питань щорічних
платежів за ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними
напоями за період з 17.09.2002 до 17.09.2003, він не отримав такої
Довідки у зв'язку з відсутністю в Департаменті бланків
встановленого зразка.
На ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями
(реєстраційний номер ХХХХХ8, дата переоформлення 18 вересня 2003
року, дійсна з 17.09.1999 року до 17.09.2004 року) зазначено, що
склад-магазин за адресою: м. Ч-ськ, вул. М-ська, 99 зареєстрований
в якості місця зберігання оптових партій алкогольних напоїв в
Департаменті з питань адміністрування акцизного збору і контролю
за виробництвом та обігом підакцизних товарів ще з 24.12.1999.
Статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв
та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
визначено, що ліцензія
(спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує
право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із
зазначених у цьому Законі ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
видів діяльності протягом
визначеного строку, а роздрібна торгівля це діяльність з продажу
товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для
їх особистого некомерційного використання незалежно від форми
розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах,
інших підприємствах громадського харчування.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового,
алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
поняття
"місце торгівлі" та "місце зберігання" не є тотожними, а отже
вимога щодо внесення "місця торгівлі" до Єдиного державного
реєстру не передбачена законодавством.
Позивач надав суду належним чином засвідчену копію ліцензії на
право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, що підтверджує
правомірність здійснення роздрібної торгівлі за адресою: м. Ч-ськ,
вул. М-ська, 99, яка зазначена як "місце здійснення торгівельної
діяльності".
Господарським судом також встановлено, що відповідно до акту
перевірки відповідачем перевірявся саме склад-магазин, де
здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, а у додатку
до цього акту перелічені алкогольні напої, що знаходились саме у
"місці торгівлі", що, у свою чергу, не є порушенням ч. 22 ст. 15
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу
спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та
тютюнових виробів" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
.
Крім того, як вірно зазначено господарськими судами, у відповідача
не було підстав направляти позивачу податкове повідомлення-рішення
про сплату штрафу за зберігання алкогольних напоїв у місці не
внесеному до Єдиного державного реєстру, оскільки Законом України
"Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового,
коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
не передбачено, що при притягненні до
відповідальності за порушення положень цього закону застосовується
порядок передбачений Законом України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 29.03.2004 Київського апеляційного господарського
суду зі справи № 32/796 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді С.О. Плахотнюк
В.В. Рибак