ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N 27/116-5/41
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.,
Удовиченка О.С.
розглянувши Статутного територіально-галузевого
касаційну скаргу об’єднання “Південна залізниця”
на постанову від 24.02.2004р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 27/116-5/41 господарського суду міста
Києва
за позовом Статутного територіально-галузевого
об’єднання “Південна залізниця”
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсною постанови
за участю представників сторін:
від позивача –
Перець С.В., довір. від 10.02.2004 р. № 140;
Крочак Є.Л., довір. від 20.02.2004 р. № 182;
Чичига Н.В., довір. від 05.05.2004 р. № 400;
від відповідача –
Крюк А.Г., довір. від 17.11.2003 р. № 21-29/02-6977;
Дернова Н.Л., довір. від 04.03.2004 р. № 21-1222/02-1341;
Виродова І.Ю., довір. від 17.11.2003 р. № 21-29/02-6976;
Вощилко В.І., довір. від 17.11.2003 р. № 21-29/02-6975
В С Т А Н О В И В:
Статутне територіально-галузеве об’єднання “Південна залізниця”
(далі – Південна залізниця) звернулося до господарського суду
міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про
визнання недійсною постанови Тимчасової адміністративної колегії
Антимонопольного комітету України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2001 р. у
справі № 27/116 позов задоволено, визнано недійсною постанову
Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету
України від 01.03.2001 р. № І-п/ТК “Про порушення
антимонопольного законодавства та накладення штрафу”.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
14.01.2003р. апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України
задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від
22.11.2001 р. в частині визнання недійсною постанови Тимчасової
адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від
01.03.2001 р. № І-п/ТК “Про порушення антимонопольного
законодавства та накладання штрафу” в частині стягнення з
Південної залізниці штрафу в розмірі 60 000, 00 грн. за
порушення антимонопольного законодавства, передбаченого абзацом
2 ст. 4 Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення
недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності” у
вигляді зловживання монопольним становищем шляхом нав'язування
товару, непотрібного контрагенту – скасовано, в цій частині в
позові Південної залізниця відмовлено та в решті рішення
господарського суду міста Києва від 22.11.2001 р. залишено без
змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2003 р.
прийняті у справі судові рішення скасовані, а справа повернута
на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді господарським судом міста Києва (суддя
Борисенко І.І.) прийнято рішення від 28.11.2003 р. про
задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання
недійсною постанови Тимчасової адміністративної колегії
Антимонопольного комітету України від 01.03.2001 р. № І-п/ТК
“Про порушення антимонопольного законодавства та накладення
штрафу”.
Київський апеляційний господарський суд (судді: Львов Б.Ю. –
головуючий, Коробенко Г.П. , Полянський А.Г.) постановою від
24.02.2004р. рішення у справі змінив, скасувавши його в частині
визнання недійсними пунктів 1, 2, 4 резолютивної частини
постанови Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного
комітету України, в цій частині в позові Південної залізниця
відмовлено та в решті рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду від 24.02.2004р., Південна залізниця
звернулася з касаційної скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить скасувати оскаржуваний судовий акт та
залишити в силі рішення першої інстанції, посилаючись на
неправильне застосування та порушення судом норм матеріального
та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. 4-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення
приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин
справи.
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний
господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги
(подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення
місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що постанова
суду апеляційної інстанції також має містити висновки за
результатами розгляду апеляційної скарги (подання).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом
апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов
висновку, що сплата деякими клієнтами Південної залізниці 1000
грн. в рахунок майбутніх перевезень є додатковою умовою для
укладання договору, яка застосовувалась позивачем для
забезпечення надійності взаємовідносин з новими відправниками
вантажів.
Антимонопольний комітет України, заперечуючи проти такого
висновку суду, в поданій апеляційної скарзі вказував на те, що
висновок спростовується матеріалами, наявними у справі, які
підтверджують, що сплата суми у розмірі 1000 грн. під час
укладання договору з Південною залізницею здійснювалася не
тільки з новими відправниками вантажів.
На підтвердження цього Антимонопольний комітет України в
апеляційній скарзі посилався на те, що аналіз особистих рахунків
відправників вантажів показав, що суб’єкти господарювання, які
раніше перебували у договірних відносинах з Південною
залізницею, та мали на особовому рахунку сальдо (кредит) на
момент укладення договору, теж сплачували 1000 грн.
Відповідачем у справі також наведено такий приклад та вказано на
те, що він є непоодиноким.
Зазначені доводи скарги Антимонопольного комітету України судом
апеляційної інстанції враховано не було та не надано їм
відповідної правової оцінки.
Натомість, судом апеляційної інстанції було оцінено лише лист
першого заступника начальника Південної залізниці від 16.10.2000
р. № 2805/90, залучений до матеріалів справи апеляційним
судом. На підставі якого, суд апеляційної інстанції дійшов
висновку, що сплата 1000 грн., станом на 01.10.2000 р., тільки
170 клієнтами позивача із 1260 клієнтів не свідчить про
вибірковість у застосуванні позивачем вимог по сплаті 1000 грн.,
а підтверджує факт добровільності такої сплати з боку клієнтів.
Однак, такий висновок суду був зроблений без урахування
заперечень, викладених в апеляційній скарзі.
Отже, посилання в апеляційній скарзі на те, що клієнти, що
примушувалися до сплати 1000 грн., були поставлені у нерівне
становище по відношенню до тих клієнтів від яких залізниця не
вимагала цієї оплати не розглянуті судом в повному обсязі.
Враховуючи монопольне становище Південної залізниці на
відповідному товарному ринку, сплата частиною клієнтів позивача
1000 грн. в рахунок майбутніх перевезень не може свідчити
однозначно про добровільний характер вказаних дій.
Таким чином, апеляційним господарським судом апеляційної не було
дотримано імперативних вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо перегляду справи в суді апеляційної інстанції та не
забезпечено повторного розгляду справи у вищевказаній частині за
наявними у справі і додатково поданими доказами.
За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку про
необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та
направлення справи на новий розгляд до цього суду.
При новому розгляді апеляційному господарському суду необхідно
врахувати викладене та всебічно дослідити обставини справи щодо
сплати деякими клієнтами Південної залізниці 1000 грн. в рахунок
майбутніх перевезень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, 105,
111-5, 111-7, 111-9 – 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Статутного територіально-галузевого
об’єднання “Південна залізниця” на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 24.02.2004р. у справі
№ 27/116-5/41 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.02.2004р. у справі № 27/116-5/41 скасувати.
3. Справу № 27/116-5/41 передати на новий апеляційний розгляд
до Київського апеляційного господарського суду.