ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.08.2004                                       Справа N 21/342

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                 головуючого, судді Семчука В.В.

                    суддів        Шульги О.Ф.

                          Борденюк Є.М.

розглянувши касаційну    скаргу     Товариства     з     обмеженою

відповідальністю "Унітек"

на постанову  Дніпропетровського  апеляційного господарського суду

від 28 квітня 2004 року

у справі №21/342

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ризалт"  (далі

- ТОВ "Ризалт")

до Товариства  з  обмеженою  відповідальністю "Унітек" (далі - ТОВ

"Унітек")

про   стягнення 21 353, 84 грн.

за участю представників:

позивача: А.А.А.;

відповідача: не з'явилися;

                            встановив:

Рішенням господарського  суду  Дніпропетровської  області  від  13

лютого   2004  року  (суддя  Алмазова  І.В.)  позов  ТОВ  "Ризалт"

задоволено,  стягнуто   з ТОВ  "Унітек" на  користь  ТОВ  "Ризалт"

21 353,84 грн. боргу та судові витрати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

28 квітня 2004 року (судді Джихур О.В.,  Коршун А.О.,  Виноградник

О.М.)  рішення  місцевого  господарського  суду від 13 лютого 2004

року залишено без змін.

ТОВ "Унітек"   звернулось   з   касаційною   скаргою   до   Вищого

господарського  суду  України,  в якій просить скасувати постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28  квітня

2004 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та

процесуального права та  прийняти  нове  рішення,  яким  в  позові

відмовити.

Заслухавши пояснення  представника  позивача,  обговоривши  доводи

касаційної скарги,  перевіривши наявні  матеріали  на  предмет  їх

юридичної  оцінки апеляційним господарським судом,  колегія суддів

встановила,  що  касаційна  скарга  не  підлягає   задоволенню   з

наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом, 4 липня 2003 року між

ТОВ  "Ризалт"  та  ТОВ  "Унітек"  укладено  договір  №04-07/03-01,

відповідно  до  умов  якого  відповідач  брав на себе зобов'язання

передати у власність,  а  позивач  прийняти  і  сплатити  вугільну

продукцію  (товар),  у  кількості  1108 тн на суму 220 464 грн.  у

липні та серпні 2003 року (асортимент,  кількість,  ціна та строки

поставки визначені специфікаціями).

Судами встановлено,  що  вартість непоставленого вугілля становить

21 353,84 грн.,  що підтверджено  актом  звірки  взаєморозрахунків

сторін від 29 жовтня 2003 року.

Судами підставно  зазначено,  що  оскільки   цивільні   права   та

обов'язки,   які   виникли   на   підставі  договору  №04-07/03-01

продовжують існувати після набрання чинності ЦК  України  1  січня

2004  року,  то  згідно  п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК

України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  до цього спору підлягають застосування  норми

ЦК України.

Пунктом 9.3 договору від 4 липня 2003 року передбачено, що договір

діє до 31  грудня  2003  року  і  в  разі  якщо  зобов'язання  між

сторонами  не  будуть  виконані  в  частині  поставки  або  оплати

продукції,  строк дії договору продовжується до повного  виконання

сторонами своїх зобов'язань.

Судами встановлено,  що  ТОВ  "Унітек"  зобов'язання  за договором

повністю не виконані.

Відповідно до ст.  ст.  525,  526  ( 435-15  ) (435-15)
          зобов'язання  має

виконуватись  належним  чином відповідно до умов договору та вимог

цього  Кодексу,  одностороння   відмова   від   зобов'язання   або

одностороння  зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не

встановлено договором або законом.

Згідно п.  5.2 даного договору позивач брав на  себе  зобов'язання

розрахунки за товар здійснити шляхом перерахування грошових коштів

на розрахунковий рахунок відповідача на протязі 5 банківських днів

з моменту надання документів на відвантаження.

Отже, оскільки  умовами  договору  не передбачена попередня оплата

товару,  апеляційним судом  правомірно  зазначено,  що  відповідач

безпідставно утримує грошові кошти позивача.

З таких обставин,  господарські суди підставно прийшли до висновку

про задоволення позовних вимог.

Матеріали справи свідчать про те,  що господарські суди в  порядку

ст.  43  ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         всебічно,  повно і об'єктивно

дослідили матеріали справи в їх сукупності і підставно застосували

норми процесуального та матеріального права. Як наслідок, прийняті

у справі процесуальні  документи  відповідають  вимогам  постанови

Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове

рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
         із змінами і доповненнями.

Протилежні доводи оскаржувача не приймаються  колегією  суддів  до

уваги  з  огляду  на  приписи  ст.111-7  ГПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,

відповідно до яких касаційна інстанція не має права  встановлювати

або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні

або постанові господарського суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати

питання  про  достовірність  того  чи іншого доказу,  про перевагу

одних доказів  над  іншими,  збирати  нові  докази  або  додатково

перевіряти докази.

Виходячи з  наведеного,  судова  колегія  не  вбачає  підстав  для

скасування чи зміни оскаржуваних судових актів.

Керуючись    ст.  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю "Унітек"

залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від

28 квітня 2004 року у справі №21/342 залишити без змін.

Головуючий суддя В. Семчук

Судді:           О. Шульга

                 Є.Борденюк