ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N 19/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційне подання прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави
в особі Криворізької міської ради на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
29.04.2004р. у справі за позовом прокурора м. Кривого Рогу в
інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Суб’єкта
підприємницької діяльності Ш-ко Людмили Володимирівни
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційного подання та відзиву на
неї, суд
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 р. прокурор м. Кривого Рогу в інтересах держави в
особі Криворізької міської ради пред’явив в господарському суді
позов до Суб’єкта підприємницької діяльності Ш-ко Людмили
Володимирівни про стягнення збитків в розмірі 5117,42 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
10.02.2004р. позов було задоволено, з Суб’єкта підприємницької
діяльності Ш-ко Людмили Володимирівни на користь Криворізької
міської ради було стягнуто 5117,42 грн. збитків.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його в
апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.04.2004 р. апеляційну скаргу було задоволено, рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2004р.
скасовано, у позові відмовлено.
У касаційному поданні прокурор м. Кривого Рогу просить скасувати
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.04.2004 р., а рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 10.02.2004р. залишити без змін,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права.
Касаційне подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За приписом ст. 1 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
, оренда - це засноване на договорі строкове, платне
володіння, користування земельною ділянкою.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України від 03.07.1992 р."Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, землекористувачі, які мають право постійного
користування земельною ділянкою, сплачують земельний податок.
Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р. №
727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб"єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
суб'єкт малого
підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником
податку на землю.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Ш-ко
Л.В. прийняла у дар 15.03.2001 р. за договором дарування будівлю
магазину, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, що
підтверджено договором, який нотаріально посвідчений приватним
нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу і
зареєстрований в реєстрі за № 2841.
15.03.2001 р. земельна ділянка площею 103,7 кв.м., яка
знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, перейшла до суб’єкта
підприємницької діяльності фізичної особи Ш-ко Л.В. на праві
постійного користування на підставі ст. 30 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
, що встановлено рішенням господарського суду
Дніпропетровської обл. від 02.11.2001 р. у справі № Н22/273.
Відповідно до припису ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти,
встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї
справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких
беруть участь ті самі сторони.
Рішенням же господарського суду Дніпропетровської обл. від
02.11.2001 р. № Н22/273, суд визнав недійсними пункт 3, ч. 2 п.
4 (що стосуються укладання договору оренди) рішення Виконавчого
комітету Криворізької міської ради від 11.07.2001 р. № 703 та
зобов’язав Виконавчий комітет Криворізької міської ради видати
приватному підприємцю Ш-ко Л.В. державний акт на постійне
користування земельною ділянкою, площею 479,57 кв. м., на якій
розміщена будівля магазину за адресою: м. Кривий ріг. Вказане
рішення не було оскаржене і вступило в законну силу.
Однак позивачем вказане рішення не виконано, державний акт на
постійне користування вищеназваною ділянкою оформлено не було.
Водночас, згідно п. 6 Розділу Х “Перехідні положення” Земельного
кодексу України” ( 2768-14 ) (2768-14)
2001 року, громадяни та юридичні
особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але
за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до
1.01.2005 р. переоформити у встановленому порядку право
власності або право оренди.
На виконання цих положень, відповідачкою 17.07.2003р. було
укладено з Криворізькою міською радою договір оренди земельної
ділянки.
З огляду цих, встановлених судом обставин, а також того, що у
порядку реалізації права наданого вказаним законом права
відповідачка, в термін визначений на законодавчому рівні,
оформила оренду земельної ділянки, суд другої інстанції мав
підстави для скасування рішення господарського суду і відмовити
у задоволенні заявленого позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують законності і
обґрунтованості ухваленої судом апеляційної інстанції постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави
в особі Криворізької міської ради залишити без задоволення, а
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.04.2004р. без змін.