ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N 19/10
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 21.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючий), Вовка І.В., Невдашенко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційне подання прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в
особі Криворізької міської ради на постанову Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 29.04.2004 р. у справі за
позовом прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі
Криворізької міської ради до Суб'єкта підприємницької діяльності
Шевченко Людмили Володимирівни про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання та
відзиву на неї, суд У С Т А Н О В И В:
У грудні 2003 р. прокурор м. Кривого Рогу в інтересах держави
в особі Криворізької міської ради пред'явив в господарському суді
позов до Суб'єкта підприємницької діяльності Шевченко Людмили
Володимирівни про стягнення збитків в розмірі 5117,42 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
10.02.2004 р. (суддя Петренко І.В.) позов було задоволено, з
Суб'єкта підприємницької діяльності Шевченко Людмили Володимирівни
на користь Криворізької міської ради було стягнуто 5117,42 грн.
збитків.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач оскаржив його в
апеляційному порядку.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 29.04.2004 р. (судді Лотоцька Л.О. - головуючий,
Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.) апеляційну скаргу було задоволено,
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
10.02.2004 р. скасовано, у позові відмовлено.
У касаційному поданні прокурор м. Кривого Рогу просить
скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 29.04.2004 р., а рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 10.02.2004 р. залишити без змін,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права.
Касаційне подання задоволенню не підлягає з наступних
підстав.
За приписом ст. 1 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) (2535-12)
, оренда - це засноване на договорі строкове, платне
володіння, користування земельною ділянкою.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України від 03.07.1992 р. "Про плату
за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, землекористувачі, які мають право
постійного користування земельною ділянкою, сплачують земельний
податок.
Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р.
N 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкт малого
підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником
податку на землю.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи,
Шевченко Л.В. прийняла у дар 15.03.2001 р. за договором дарування
будівлю магазину, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг,
вул. Серафімовича, 94, що підтверджено договором, який нотаріально
посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського
нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за N 2841
(а.с 15).
15.03.2001 р. земельна ділянка площею 103,7 кв. м., яка
знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Серафімовича, 94,
перейшла до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи
Шевченко Л.В. на праві постійного користування на підставі ст. 30
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
, що встановлено рішенням
господарського суду Дніпропетровської обл. від 02.11.2001 р. у
справі N Н22/273 (а.с. 43-44). Відповідно до припису ст. 35 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, факти, встановлені рішенням господарського
суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при
вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням же господарського суду Дніпропетровської обл. від
02.11.2001 р. N Н22/273, суд визнав недійсними пункт 3, ч. 2 п. 4
(що стосуються укладання договору оренди) рішення Виконавчого
комітету Криворізької міської ради від 11.07.2001 р. N 703 та
зобов'язав Виконавчий комітет Криворізької міської ради видати
приватному підприємцю Шевченко Л.В. державний акт на постійне
користування земельною ділянкою, площею 479,57 кв. м., на якій
розміщена будівля магазину за адресою: м. Кривий ріг,
вул. Серафімовича, 94. Вказане рішення не було оскаржене і
вступило в законну силу.
Однак позивачем вказане рішення не виконано, державний акт на
постійне користування вищеназваною ділянкою оформлено не було.
Водночас, згідно п. 6 Розділу X "Перехідні положення"
Земельного кодексу України" ( 2768-14 ) (2768-14)
2001 року, громадяни та
юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні
ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві,
повинні до 1 січня 2005 р. переоформити у встановленому порядку
право власності або право оренди.
На виконання цих положень, відповідачкою 17.07.2003 р. було
укладено з Криворізькою міською радою договір оренди земельної
ділянки. (а.с. 47-50)
З огляду цих, встановлених судом обставин, а також того, що у
порядку реалізації права наданого вказаним законом права
відповідачка, в термін визначений на законодавчому рівні, оформила
оренду земельної ділянки, суд другої інстанції мав підстави для
скасування рішення господарського суду і відмовити у задоволенні
заявленого позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують законності і
обґрунтованості ухваленої судом апеляційної інстанції постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання прокурора м. Кривого Рогу в інтересах
держави в особі Криворізької міської ради залишити без
задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 29.04.2004 р. без змін.