ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N 14/277д-17/260д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ВАТ “З” на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 06.04.2004р. та на ухвалу
господарського суду Запорізької області від 09.07.2003р. у
справі за позовом Українського промислово-інвестиційного
консорціуму “М” до ВАТ “З”
про визнання угоди недійсною
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,
суд
У С Т А Н О В И В:
У липні 2003 р. Український промислово-інвестиційний консорціум
“М” (далі – УПІК “М”) пред’явив в господарському суді позов до
ВАТ “З” про визнання недійсним договору № 8 про відступлення
частки у спільній діяльності від 08.10.2002р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2003р.
було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження
по справі, а також, з метою забезпечення позову, було заборонено
ВАТ “З” здійснювати будь-які дії по договору № 1/СД від
14.04.1999р. і здійснювати будь-які дії по відчуженню частки у
спільній діяльності учасників договору № 1/СД від 14.04.1999р.
Не погодившись з даною ухвалою в частині забезпечення позову,
відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
06.04.2004 р. апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а
ухвалу господарського суду Запорізької області від 09.07.2003р.
без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2004 р.
та ухвалу господарського суду Запорізької області від
09.07.2003р. в частині забезпечення позову у вигляді заборони
ВАТ “З” здійснювати будь-які дії по договору № 1/СД від
14.04.1999р. і здійснювати будь-які дії по відчуженню частки у
спільній діяльності учасників договору № 1/СД від 14.04.1999р. і
прийняти нове рішення, яким виключити з ухвали господарського
суду Запорізької області від 09.07.2003р. заборону ВАТ “З”
здійснювати будь-які дії по договору № 1/СД від 14.04.1999р. і
здійснювати будь-які дії по відчуженню частки у спільній
діяльності учасників договору № 1/СД від 14.04.1999р.,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Посилання відповідача на неналежне представництво осіб з боку
позивача, матеріалами справи не спростовано.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до припису ст. 66 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд за заявою
сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з
своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження
у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити
неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст. 67 цього ж Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, одним із заходів щодо
забезпечення позову є заборона відповідачу вчиняти певні дії.
Як встановлено судом, заявлено позов про визнання недійсним
договору № 8 про відступлення частки у спільній діяльності,
укладеного між позивачем та відповідачем 08.10.2002 р., згідно
якого позивач уступив відповідачу свою частку у спільній
діяльності по договору № 1/СД від 14.04.1999 року.
Умовами спірного договору передбачена виплата відповідачем
позивачу компенсації в сумі 21 113 000 грн., що повністю
відповідає сумі, внесеної позивачем у якості внеску у спільну
діяльність.
Клопотання позивача про забезпечення позову обґрунтовано
реальною можливістю відчуження майна, вартість якого складає 21
113 000 грн., на користь третіх осіб, що ускладнить або зробить
неможливим виконання рішення.
За таких обставин, висновок господарського суду про забезпечення
позову Українського промислово-інвестиційного консорціуму “М”
шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії відповідає вимогам
ст.ст. 66, 67 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Обґрунтовано з таким висновком суду першої інстанції погодився і
апеляційний суд.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків
суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “З” залишити без задоволення, а постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2004р.
та ухвалу господарського суду Запорізької області від
09.07.2003р. без змін.