ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N Б-11/45
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Ткаченко Н.Г.,
Львова Б.Ю.
розглянувши касаційну скаргу ПП Дорош Ю.М.
на постанову від 17.03.2004 р. Львівського апеляційного
господарського суду
та ухвалу від 11.09.2003 р. господарського суду
Івано-Франківської області
у справі N Б-11/45 господарського суду Івано-Франківської
області
за заявою ДП "Підгайчиківський спиртзавод"
до Івано-Франківського обласного державного об'єднання
спиртової та лікеро-горілчаної промисловості
про банкрутство
арбітражний керуючий Саєвич Н.А.
представники сторін в судове засідання не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від
11.09.2003 р. (суддя Голяк Л.Й.) відхилено вимоги ПП Дорош Ю.М. на
суму 411200,00 грн. до Івано-Франківського обласного державного
об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості та
відмовлено у включенні зазначених вимог до реєстру вимог
кредиторів боржника.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 р. (судді: Михайлюк О.В. - головуючий, Новосад Д.Ф.,
Мельник Г.І.) ухвала залишена без змін, а апеляційна скарга
ПП Дорош Ю.М. - без задоволення.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою та постановою,
ПП Дорош Ю.М. звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові
акти повністю та прийняти нове рішення, яким визнати його грошові
вимоги до боржника в повному обсязі.
Касаційна скарга ПП Дорош Ю.М. мотивована тим, що судом
апеляційної інстанції було не враховано те, що постановою
господарського суду від 26.02.2004 р. у справі N 11/69 з боржника
на його користь стягнено 90500,00 грн. збитків у вигляді
неотриманого доходу.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні
матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції
були відхилені грошові вимоги ПП Дорош Ю.М. до боржника на
підставі рішення суду від 11.09.2003 р. у справі N 11/69, яким
ПП Дорош Ю.М. відмовлено у задоволені позовних вимог про стягнення
неотриманого доходу на суму 362000,00 грн., а також з огляду на
винесення ухвали суду від 28.10.2002 у справі N 11/68 про
припинення провадження, у зв'язку з відмовою від позову про
стягнення з боржника 49200,00 грн. збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня
порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти
днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі
оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство
зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з
вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Отже, грошові вимог кредитора до боржника мають бути підтверджені
відповідними доказами.
При встановленні грошових вимог кредитора у попередньому
засіданні суд керується цими доказами. За наявності судового
рішення, прийнятого за результатами розгляду зобов'язань боржника
перед кредитором, що були покладені в основу заявлених у справі
про банкрутство вимог, таке судове рішення має пріоритетне
значення над іншими доказами.
У випадку скасування (зміни) рішення суду на підставі якого
були визнані (відхилені) грошові вимоги кредитора, ухвала,
винесена за результатами розгляду вимог, має бути переглянута за
нововиявленими обставинами в порядку ст.ст. 112-114 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи те, що факт скасування судового рішення мав місце
26.02.2004 р., отже не був відомий суду першої інстанції на момент
розгляду грошових вимог кредитора - 11.09.2003 р., ухвала про
визнання (відхилення) грошових вимог кредитора є законною та не
може бути скасована на цій підставі.
Таким чином, колегія суддів вказує на те, що перегляд
судового рішення, покладеного в основу оскаржуваної ухвали, надає
кредитору право не оскаржувати цю ухвалу в апеляційному порядку, а
переглянути її відповідно до ст. ст. 112-114 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
за нововиявленими обставинами.
За таких обставин справи суд касаційної інстанції дійшов
висновку, що підстав для скасування прийнятих у справі судових
рішень не вбачається, а відтак і підстав для задоволення
касаційної скарги кредитора.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 14, 15 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11,
112-114 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ПП Дорош Ю.М. на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 17.03.2004 р. та ухвалу
господарського суду Івано-Франківської області від 11.09.2003 р. у
справі N Б-11/45 залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
17.03.2004 р. та ухвалу господарського суду Івано-Франківської
області від 11.09.2003 р. у справі N Б-11/45 залишити без змін.