ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.08.2004 Справа N 7/157-27
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого)
Вовка І.В.
Невдашенко Л.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною
інвестицією "XXX"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 05.04.2004 року
у справі за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною
інвестицією "XXX"
до Товариства з обмеженою відповідальністю
"YYY",
третя особа - Закрите акціонерне товариство Українська
акціонерна страхова компанія "ZZZ" в особі
H-ської філії
про стягнення суми,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2003 року позивач звернувся до господарського суду
Волинської області з позовною заявою до відповідача про стягнення
заборгованості в сумі 9890,65 грн., відсотків за надання кредиту в
сумі 8703,48 грн., пені в сумі 1361 грн. і 3% річних у сумі
2231,30 грн., посилаючись на те, що останній неналежним чином
виконав договірні зобов'язання з оплати за придбаний ним
автомобіль.
Рішенням господарського суду Волинської області від 19.01.2004
року в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
05.04.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено та
неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить
прийняті ним рішення скасувати та позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення
відповідають законодавству, і просить залишити їх змін, а
касаційну скаргу без задоволення.
Відзив на касаційну скаргу від третьої особи до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи
і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено
договір № 712602/33-007р. від 21.12.1998 року, за умовами якого
позивач зобов'язався продати, а відповідач купити один автомобіль
ДЕУ-Нубіра -Е5СQF6 вартістю 13015 у.о. та здійснити передоплату
30% його загальної вартості з відстрочкою оплати решти вартості
товару протягом 24 місяців, з грудня 1998 року по грудень 2000
року.
Здійснення розрахунків за договором сторони передбачили в
національній валюті України по курсу НБУ в еквіваленті до долара
США на день оплати.
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено оплату першого
внеску 21.12.1998р. і тоді ж позивач передав йому автомобіль.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з
відповідача заборгованості, відсотків за надання кредиту, пені та
3% річних у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за
договором з оплати за придбаний товар.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України
викладених у п.п. 1,6 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів.
Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без
поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в задоволенні
позову з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведений.
Судові рішення попередніх інстанцій в даній справі за своїм
змістом цим вимогам не відповідають.
Так, суд, зробивши висновок про пропуск строку позовної давності
позивачем, не з'ясував належним чином умови договору щодо строку
виконання зобов'язання з оплати з боку відповідача, з урахуванням
фактичних дій сторін, пов'язаних з виконанням договору та їх
доводів, і не навів зазначеному належної правової оцінки згідно
ст.76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
До того ж, відмовляючи в позові за пропуском строку позовної
давності, суд не врахував вимоги ч.2 ст.80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за
якими, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної
давності, порушене право підлягає захистові. Причини ж пропуску
строку позовної давності судами не було з'ясовано в порушення
вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Разом з цим, не можна погодитися з висновком суду про
невідповідність закону умов договору щодо визначення вартості
товару вираженому не в національній валюті України, оскільки чинне
законодавство обмежує лише застосування іноземної валюти як засобу
платежу в розрахунках між резидентами, і не містить заборони на
вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті. При цьому судом
не було наведено такому висновку правового обгрунтування, та не
зазначено правового значення цього висновку для вирішення спору.
За таких обставин, ухвалені в даній справі судові рішення не можна
визнати законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене і
вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною
інвестицією "XXX" задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
05.04.2004 року та рішення господарського суду Волинської області
від 19.01.2004 року скасувати, і справу № 7/157-27 передати на
новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В. Перепічай
С у д д і: І. Вовк
Л.Невдашенко