ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 04.08.2004                                   Справа N 5/843-25/66
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 07.10.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого Божок В.С.,
     суддів: Плахотнюк С.О., Рибак В.В.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
Державної  податкової  інспекції  у Залізничному районі м.  Львова
     на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
19.08.2003
     у справі господарського суду Львівської області
     за позовом Львівської державної залізниці, м. Львів
     до Державної  податкової  інспекції  у  Залізничному   районі
м. Львова
     про визнання частково недійсним рішення
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача: Завалишин Ю.О. - дов. N 7170-18 від 02.01.2004
     від відповідача: не з'явились
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням від  25.03.2003   господарського   суду   Львівської
області позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у
Залізничному районі    м.     Львова     від     06.12.2001     за
N 971/17-2/25256137/40886  в частині застосування штрафної санкції
з прибуткового податку з громадян в сумі 1102,70 грн.
 
     Постановою від    19.08.2003     Львівського     апеляційного
господарського  суду  рішення  від  25.03.2003 господарського суду
Львівської області залишено без змін.
 
     Судові рішення  мотивовані   тим,   що   в   акті   перевірки
відповідачем  не  наведено конкретних доказів отримання конкретною
фізичною  особою  будь-яких   доходів   від   позивача,   а   тому
донарахування  прибуткового  податку  з  громадян є неправомірним,
відповідно, відсутні і підстави для застосування штрафних санкцій.
 
     Не погоджуючись   з   постановою   Львівського   апеляційного
господарського суду ДПІ у Залізничному районі м. Львова звернулась
до Вищого господарського  суду  України  з  касаційною  скаргою  і
просить її скасувати,  посилаючись на те,  що судом порушено норми
матеріального та процесуального права,  зокрема, ст. ст. 7, 9, 10,
п.  2  ст.  19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий
податок з громадян" ( 13-92 ) (13-92)
        , п. 1. 9. ст. 17 Закону України "Про
порядок  погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 1830-15 ) (1830-15)
        , ст. ст. 43, 101, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
     Колегія суддів,  приймаючи до уваги межі перегляду  справи  в
касаційній   інстанції,   проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального  і  процесуального
права   при   винесенні   оспорюваного  судового  акту,  знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
 
     Предметом даного  спору  є  рішення ДПІ у Залізничному районі
м. Львова  від  06.12.2001  за  N  971/17-2/25256137/40886,   яким
позивачу  донарахований  прибутковий  податок  з  громадян  в сумі
551,35 грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 1102,7 грн.
 
     Згідно довідки  про  включення  до Єдиного державного реєстру
підприємств та організацій  України  та  Положення  про  Львівську
дирекцію залізничних перевезень ЛДЗ Львівська дирекція залізничних
перевезень діє на  правах  відособленого  структурного  підрозділу
Львівської державної залізниці без права юридичної особи.
 
     Господарським судом встановлено, що ДПІ у Залізничному районі
м.  Львова  проведено перевірку дотримання вимог законодавства про
оподаткування   Львівської   дирекції    залізничних    перевезень
Львівської  державної  залізниці,  про  що  складено акт N 385 від
30.11.2001, в  якому  зазначено,  що  підприємством  в   порушення
ст.ст. 7,  3,  10 п.  2 ст.  13 Декрету Кабінету Міністрів України
"Про прибутковий податок  з  громадян"  ( 13-92  ) (13-92)
          в  результаті
невірного  застосування  шкали  оподаткування  при виплаті доходів
громадянам,  не в повному обсязі нараховано прибутковий податок  з
доходів громадян, що позивачем не оспорюється.
 
     Статтею 10    Декрету   Кабінету   Міністрів   України   "Про
прибутковий  податок  з  громадян"  ( 13-92  ) (13-92)
          передбачено,   що
підприємства,  установи і організації усіх форм власності, фізичні
особи  -  суб'єкти  підприємницької  діяльності  після  закінчення
кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків
коштів   на   виплату   належних   громадянам   сум    зобов'язані
перераховувати   до   бюджету   суми   нарахованого  і  утриманого
прибуткового податку  за  минулий  місяць.  Зазначені  юридичні  і
фізичні  особи  одночасно з поданням чеків на отримання коштів для
виплати належних громадянам сум за другу половину  місяця  подають
до  установ  банків платіжне доручення на перерахування до бюджету
утриманих сум прибуткового податку.
 
     Відповідно до п.  1.  9 ст.  17 Закону України  "Про  порядок
погашення   зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та
державними цільовими фондами" ( 1830-15 ) (1830-15)
          у  разі,  коли  платник
податків  здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та
сплати податку,  якщо відповідно до законодавства таке нарахування
та сплата є обов'язковою передумовою такої виплати,  такий платник
податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми  зобов'язання
з такого податку.
 
     Колегія суддів     вважає,    що    Львівський    апеляційний
господарський суд при прийнятті постанови вийшов за межі  позовних
вимог  в  порушення  п.  2  ст.  83  Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  яким встановлено,  що  господарський
суд  має право виходити за межі позовних вимог,  якщо це необхідно
для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб  з
самостійними  вимогами  на  предмет  спору  і  про це є клопотання
заінтересованої сторони.
 
     Позовні вимоги позивачем заявлені тільки в частині визначення
недійсним рішення ДПІ Залізничного району м. Львова від 06.12.2001
за  N  971/17-2/25256137/40886   стосовно   штрафних   санкцій   з
прибуткового податку з громадян в сумі 1102,70 грн.
 
     У відповідності  до  ст.  101  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         в апеляційній інстанції не приймаються
і  не  розглядаються вимоги,  що не були предметом розгляду в суді
першої інстанції.
 
     Зважаючи на   викладене,   колегія    суддів    вважає,    що
господарськими  судами дана неправильна юридична оцінка обставинам
справи,  тому судові рішення не відповідають чинному законодавству
України та обставинам справи і тому підлягають скасуванню.
 
     На підставі   викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111 9  -  111-11,  111-12  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12    ) (1798-12)
        ,   Вищий   господарський   суд   України
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу задовольнити.
 
     Постанову від     19.08.2003     Львівського     апеляційного
господарського суду та рішення від 25.03.2003 господарського  суду
Львівської області зі справи N 5/843-25/66 скасувати.
 
     В позові відмовити.
 
     Доручити господарському   суду   Львівської   області  видати
відповідні   накази   з   урахуванням   ст.   122   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .