5/2574-12/306 Про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу - Текст документа

У вересні 2004 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна” (далі –позивач, Товариство) звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України у Львівській області (далі –відповідач, Управління) про визнання недійсними рішень Управління від 26.07.2004 р.:

– № 130130-0033-21 про застосування до нього фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами поштучно;

– № 130131-0033-21 про застосування до нього фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання;

– № 130132-0033-21 про застосування до нього фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 2700 грн. за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання (1700 грн.) та за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів (1000 грн.);

– № 130133-0033-21 про застосування до нього фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.10.2004 р. у справі № 5/2574-12/306 (суддя Запотічняк О.Д.) позовні вимоги Товариства задоволено та визнано недійсними рішення Управління від 26.07.2004 р. за № № 130130-0033-21, 130131-0033-21, 130132-0033-21, 130133-0033-21 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 7100 грн. Рішення суду мотивовано тим, що Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України та його регіональні управління не можуть приймати рішення про стягнення штрафів, передбачених Законом України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (481/95-ВР) (далі –Закон України № 481/95-ВР (481/95-ВР) ), оскільки їх компетенція визначена не законом, а підзаконним актом. Крім того, у посадових осіб Управління не було законних підстав для здійснення перевірки позивача.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2005 р. рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2004 р. у справі № 5/2574-12/306 скасовано в частині визнання недійсними рішення про застосування фінансових санкцій № 130130-0033-21 –повністю та рішення про застосування фінансових санкцій № 130132-0033-21 –в частині штрафу на суму 1000 грн. В цій частині в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено. В решті вимог рішення господарського суду залишено без змін.

Обґрунтовуючи своє рішення, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій щодо позивача прийняті відповідачем в межах його компетенції.

Щодо рішення Управління № 130130-0033-21 від 26.07.2004 р. про застосування до позивача фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами поштучно, то апеляційний господарський суд встановив наявність не спростованого факту порушення ст. 15 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) (порушення зафіксовано в акті перевірки № 137524/1333-644/21-104 від 20.07.2004 р.), у зв'язку з чим, рішення місцевого суду в цій частині скасував.

Відносно фактів здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання, які зафіксовані в актах перевірки № 137518/1333-638/21-104 від 20.07.2004 р. та № 131022/1333-652/21-104 від 21.07.2004 p., по яких податковим органом прийнято рішення № 130131-0033-21 від 26.07.2004 р. та № 130132-0033-21 від 26.07.2004 р. про застосування фінансових санкцій на загальну суму 3400 грн.

Як зазначив в своїй постанові апеляційний господарський суд позивачем долучено до матеріалів справи сертифікати відповідності № № UA 1.021.XO22591-00, UA 1.003.X25445-03, UA 1.033.X026493-03 (а. с. 110-113), якими спростовується факт порушення ним абз. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) , тому, господарським судом першої інстанції правомірно визнано недійсним рішення про застосування фінансових санкцій № 130131-0033-21 повністю, а рішення № 130132-0033-21 –в частині нарахування 1700 грн. штрафу.

Щодо рішення Управління № 130133-0033-21 від 26.07.2004 р., яким до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів.

Апеляційний господарський суд відмітив, що в акті перевірки (а. с. 19), який став підставою застосування фінансових санкцій до позивача, не зазначено, яким чином встановлено факт порушення –чи здійснювалась контрольна закупка, а також не зазначено виробника тютюнових виробів, що були в реалізації, що позбавило цей акт перевірки доказової сили. Отже, за висновком господарського суду апеляційної інстанції, зазначене рішення про застосування до позивача фінансових санкцій підлягає визнанню недійсним.

Відносно рішення Управління № 130132-0033-21 від 26.07.2004 р. в частині застосування фінансових санкцій по факту здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів, зафіксованого в акті перевірки № 131022/1333-652/21-104 від 21.07.2004 р., то апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що воно прийнято відповідачем правомірно, оскільки встановлений в акті перевірки факт не спростований позивачем відповідними доказами. Управління не погодилось з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2005 р. та звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству у задоволенні позовних вимог. За твердженням скаржника, ухвалюючи вказану постанову, апеляційний господарський суд порушив ст. ст. 33, 43, 84 та частину першу ст. 101 ГПК України (1798-12) .

Товариство не скористалося правом, наданим ст. 111-2 ГПК України (1798-12) , та відзив на касаційну скаргу Управління не надіслало, що не перешкоджає перегляду постанови апеляційного господарського суду, що оскаржується.

У зв'язку зі змінами у складі Судової палати з розгляду справ, що виникають з податкових та інших відносин, пов'язаних з державним регулюванням діяльності господарюючих суб'єктів за розпорядженням голови судової палати Вищого господарського суду України від 02.08.2005 р. справу передано до розгляду Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. –головуючого, Грейц К.В. та Мачульського Г.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та доводи Управління, викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами апеляційної та першої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішень, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Управління підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 16.02.2005 р. Львівський апеляційний господарський суд встановив, що Товариство здійснювало роздрібну торгівлю тютюновими виробами поштучно, що є порушенням частини першої ст. 153 Закон України № 481/95-ВР (481/95-ВР) , якою заборонено продаж тютюнових виробів поштучно (крім сигар). Цей факт було зафіксовано Управлінням в акті перевірки № 137524/1333-644/21-104 від 20.07.2004 р. та не було спростовано позивачем, у зв'язку з чим господарський суд апеляційної інстанції скасував рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсним рішення Управління № 130130-0033-21 від 26.07.2004 р., яким до Товариства на підставі ст. 17 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. і відповідно відмовив Товариству в цій частині в позові. В цій частині постанова апеляційного господарського суду не оскаржується.

Львівський апеляційний господарський суд встановив також правомірність винесення Управлінням рішення № 130132-0033-21 від 26.07.2004 р. в частині застосування до Товариства на підставі ст. 17 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів. Цей факт також було зафіксовано Управлінням в акті перевірки № 131022/1333-652/21-104 від 21.07.2004 р. та не спростовано позивачем, у зв'язку з чим апеляційний суд також скасував в цій частині рішення місцевого суду і відповідно відмовив в цій частині в позові. В цій частині постанова апеляційного господарського суду також не оскаржується.

Щодо визнання недійсними Львівським апеляційним господарським судом рішень Управління № 130131-0033-21 від 26.07.2004 р. про застосування до Товариства фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. повністю та № 130132-0033-21 від 26.07.2004 р. –в частині нарахування 1700 грн. штрафу, то колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з юридичною оцінкою встановлених апеляційною та першою інстанцією обставин справи з таких підстав.

Зазначені фінансові санкції було застосовано до Товариства на підставі ст. 17 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) (в редакції, яка діяла на момент перевірки) за здійснення ним роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання, обов'язковість наявності яких визначена п. 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854 (854-96-п) (в редакції, яка діяла на момент перевірки).

Як зазначено в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2005 р. факти здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання були зафіксовані в актах перевірки Товариства за № 137518/1333-638/21-104 від 20.07.2004 р. та № 131022/1333-652/21- 104 від 21.07.2004 p. Однак, позивачем було долучено до матеріалів справи сертифікати відповідності № № UA 1.021.XO22591- 00, UA 1.003.X25445-03, UA 1.033.X026493-03 (а. с. 110 –113), якими спростовується факт порушення ним абзацу 6 частини другої ст. 17 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) , тому, судом першої інстанції правомірно визнано недійсним рішення про застосування до Товариства фінансових санкцій № 130131-0033-21 повністю, а рішення № 130132-0033-21 –в частині нарахування 1700 грн. штрафу.

З таким висновком апеляційного господарського суду колегія суддів Вищого господарського суду України погодитись не може, оскільки матеріали справи свідчать, що вищевказані сертифікати відповідності було пред'явлено тільки в господарському суді апеляційної інстанції і залучено до справи з порушенням частини першої ст. 101 ГПК України (1798-12) , без обґрунтування неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги Управління щодо порушення апеляційним судом застосування ст. 101 ГПК України (1798-12) .

Відносно юридичної оцінки визнання місцевим та апеляційним господарськими судами недійсним рішення Управління № 130133-0033- 21 від 26.07.2004 р., яким до Товариства за порушення ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” (18-92) за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів, на підставі ст. 17 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) застосовано фінансові санкції в розмірі 1000 грн.

Як свідчать рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів Управлінням в акті перевірки № 130133-0033- 21 від 26.07.2004 р. (а. с. 19) встановлено факт здійснення Товариством роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником або імпортером таких тютюнових виробів. Товариство цей факт не спростувало, отже зазначене рішення про застосування до нього фінансових санкцій у вигляді штрафу винесено Управлінням правомірно згідно ст. 17 Закону України № 481/95-ВР (481/95-ВР) .

Враховуючи межі перегляду судових рішень у касаційному порядку, визначені ст. 111-7 ГПК України (1798-12) та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій ст. ст. 33, 43, 84, частини першої ст. 101 ГПК України (1798-12) , колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Управління на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2005 р. у даній справі підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2005 р. та рішення господарського суду Львівської області від 20.10.2004 р. підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення –про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 ГПК України (1798-12) , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів у Львівській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2005 р. у справі № 5/2574-12/306 господарського суду Львівської області задовольнити.