ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2004 Справа N Б15/11/03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченко О.С.
суддів: Грека Б.М.
Львова Б.Ю.
розглянувши
касаційну скаргу Державного підприємства "XXX"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 24.03.2004 р.
у справі Б15/11/03 господарського суду Дніпропетровської
області
за заявою Колективного підприємства "YYY"
до Державного підприємства "XXX"
про банкрутство
за участю представників : не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
16.12.2003р. (суддя Терещенко Н.Е.) відхилені грошові вимоги
Колективного підприємства "YYY" до Державного підприємства "XXX" у
сумі 4 894 834 грн.
Ухвала мотивована тим, що наказ по справі № 20-384 на виконання
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
14.12.2000р., яким було стягнуто з боржника на користь кредитора
4894834 грн. кредитором до виконання не пред'являвся та кредитором
не було дотримано порядку виконання рішення суду.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
24.03.2004р. (судді: Коршун А.О. - головуючий, Виноградник О.М.,
Джихур О.В.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області
від 16.12.2003р. скасовано, визнано грошові вимоги Колективного
підприємства "YYY" до Державного підприємства "XXX" у сумі
4 894 834 грн., зобов'язано розпорядника майна включити їх до
реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.
Державне підприємство "XXX" звернулось до Вищого господарського
суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
24.03.2004р. скасувати, ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 16.12.2003р. залишити без змін.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що
судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови
були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме:
ст. 115-1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 21, 23 Закону України
"Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
, ст. 6 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування господарським судом
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх
інстанцій, боржник має перед кредитором невиконані зобов'язання по
оплаті отриманої теплоенергії на суму 4894834 грн. за договорами №
18 від 13.02.1997р., № 43 від 02.02.1997р., № 642 від
02.01.1998р., що підтверджується рішенням арбітражного суду
Дніпропетровської області від 14.12.2000р. у справі № 20-384, яким
вказана сума стягнута з боржника на користь кредитора.
Оголошення про порушення справи про банкрутство ДП "XXX"
опубліковане в газеті Урядовий кур'єр" № XX за XX.XX.2003р.
КП "YYY" звернулось з заявою про визнання вимог до боржника на
загальну суму 4894834 грн. 05.06.2003 р., тобто у встановлений
строк.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити
кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового
договору та на інших підставах, передбачених цивільним
законодавством України.
Згідно з п. 5 ст. 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до
боржника, які виникли до порушення провадження у справі про
банкрутство.
Вказане зобов'язання боржника по оплаті кредитору 4894834 грн.
виникло до порушення справи про банкрутство, а тому грошові вимоги
на вказану суму обґрунтовано визнані апеляційним господарським
судом конкурсними вимогами кредитору.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду Дніпропетровський
апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку, що
посилання господарського суду першої інстанції на те, що
кредитором не було дотримано порядку виконання рішення суду та не
надано доказів про пред'являння наказу до виконання, у зв'язку з
чим грошові вимоги були відхилені, не відповідають нормам
матеріального права, оскільки необхідність надання таких доказів
стосується лише ініціюючого кредитора для підтвердження
передбачених ст. 6 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
підстав для порушення справи про банкрутство.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
України вважає, що оскаржувана постанова відповідає фактичним
обставинам, матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а
тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державного підприємства "XXX" залишити без
задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
24.03.2004 р. у справі № Б15/11/03 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді Б.М. Грек
Б.Ю. Львов