ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2004 Справа N 149/3-2002
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Кочерової Н.О., Рибака В.В.,
розглянувши касаційну скаргу відкритого акціонерного
товариства "Укренергомеханізація"
на постанову від 16.03.2004 Київського апеляційного
господарського суду
та рішення від 17.12.2003 господарського суду Київської
області
у справі N 149/3-2002
за позовом Прип'ятської спеціалізованої прокуратури
м. Чорнобиль в інтересах держави в особі Міністерства з
надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи в особі державного підприємства
"Чорнобильсервіс"
до ВАТ "Укренергомеханізація"
за участю представників:
про стягнення 1367,03 грн.,
позивача - Почтар С.І.,
відповідача - Крайняка Ю.О.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 17.12.2003 господарського суду Київської області
(суддя Сибіга О.М.) у справі N 149/3-2002 позов задоволено;
стягнуто з ВАТ "Укренергомеханізація" на користь
ДП "Чорнобильсервіс" 1367,03 грн. заборгованості; стягнуто з
ВАТ "Укренергомеханізація" в доход державного бюджету України
51,00 грн. державного мита; стягнуто з ВАТ "Укренергомеханізація"
на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118,00 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення
мотивовано тим, що Відповідачем частково не виконані (на суму
1180,76 грн.) зобов'язання за договорами N 42Т та N 42ВК від
01.09.1996 про надання комунальних послуг.
Постановою від 16.03.2004 Київського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий-суддя
Рєпіна Л.О., судді Дикунська С.Я., Пантелієнко В.О.) у справі
N 149/3-2002 рішення від 17.12.2003 господарського суду Київської
області у цій справі залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням від 17.12.2003 господарського суду
Київської області та постановою від 16.03.2004 Київського
апеляційного господарського суду у справі N 149/3-2002,
ВАТ "Укренергомеханізація" подало до Вищого господарського суду
України касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені
рішення і постанову та залишити позов без розгляду в повному
обсязі, а також стягнути з Позивача судові витрати по сплаті
державного мита в сумі 25,50 грн.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
згідно умов укладених між Позивачем та Чорнобильською дільницею
ВАТ "Укренергомеханізація" договорів про надання комунальних
послуг N 42Т та N 42ВК від 01.09.1996 Відповідач зобов'язався
оплатити надані комунальні послуги, однак Відповідачем
зобов'язання виконані частково, через що у нього виникла
заборгованість у розмірі 1180,76 грн.
Відповідно до ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений
строк, відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а
при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно
ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і
одностороння зміна умов договору не допускається. Ст.ст. 178, 179
ЦК УРСР та Законом України від 22.11.1996 (зі змінами від
10.01.2002 ( 2921-14 ) (2921-14)
"Про відповідальність за несвоєчасне
виконання грошових зобов'язань" ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
передбачено
стягнення пені як вид забезпечення виконання зобов'язання в разі
невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Отже господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтовано
зроблений висновок щодо стягнення з Відповідача на підставі
ст.ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
1180,76 грн. заборгованості та
186,27 грн. пені.
Не може бути прийнято до уваги Вищим господарським судом
України як необґрунтоване та таке, що не відповідає матеріалам
справи, посилання скаржника на неправильність застосування
господарськими судами норм ст. 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Рішення
Конституційного суду України N 3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
від
08.04.1999, оскільки прокурор Прип'ятської спеціалізованої
прокуратури м. Чорнобиль звернувся до господарського суду за
захистом інтересів держави в особі Міністерства з надзвичайних
ситуацій та у справах захисту населення від наслідків
Чорнобильської катастрофи в особі державного підприємства
"Чорнобильсервіс". Вказані дії прокурора не суперечать ст. 121
Конституції України, ст. 2 ГПК України, ст. 36 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) (1789-12)
та вказаному Рішенню Конституційного Суду
України.
Враховуючи, що у відповідності зі ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція, якою є Вищий господарський суд
України, не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,
судова колегія Вищого господарського суду не може прийняти до
уваги посилання скаржника на недослідженість господарськими судами
попередніх інстанцій обставин справи.
Таким чином рішення місцевого господарського суду та
постанова господарського суду апеляційної інстанції прийняті з
дотриманням норм процесуального та матеріального права, а тому
колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає
підстав для зміни чи скасування рішення від 17.12.2003
господарського суду Київської області та постанови від 16.03.2004
Київського апеляційного господарського суду у справі N 80/3-2002.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст.ст. 111-9 - 111-12 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Укренергомеханізація" на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2004 та
рішення господарського суду Київської області від 17.12.2003 у
справі N 149/3-2002 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.03.2004 та рішення господарського суду Київської області від
17.12.2003 у справі N 149/3-2002 залишити без змін.