ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
03.08.2004                                       Справа N 10/528
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.-   головуючий,  Першикова  Є.В.,  Семчука  В.В.   розглянув
касаційну  скаргу  ДП  НАЕК “Енергоатом” в особі  відокремленого
підрозділу  “Запорізька атомна електрична  станція”  на  рішення
господарського  суду  м. Києва від 27.10.2003  р.  та  постанову
Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2004 р.  у
справі № 10/528 за позовом приватної виробничо-комерційної фірми
“Метал-ЕКО”  до  ДП  НАЕК  “Енергоатом” в  особі  відокремленого
підрозділу  “Запорізька  атомна електрична  станція”  за  участю
представника відповідача – Нагорного Р.С.
 
Про   стягнення 10 000 000 грн.
 
Рішенням  господарського суду м. Києва від 27.10.2003  р.  позов
приватної  виробничо-комерційної фірми  “Метал-ЕКО”  задоволено;
стягнено   з  ДП  НАЕК  “Енергоатом”  Міністерства   палива   та
енергетики України на користь позивача 10 000 000 грн. основного
боргу,  1 700 грн. витрат по сплаті державного мита та 118  грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в
прийнятті  зустрічного  позову  ДП  НАЕК  “Енергоатом”  в  особі
відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”
про визнання недійсним договору поруки № 03-08 від 24.03.2000 р.
відмовлено;  в  задоволенні усіх заявлених ДП НАЕК  “Енергоатом”
клопотань відмовлено.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
28.04.2004 р. рішення місцевого суду від 27.10.2003 р.  залишено
без змін.
 
У  касаційній скарзі ДП НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого
підрозділу   “Запорізька  атомна  електрична  станція”   просить
скасувати рішення господарського суду м. Києва від 27.10.2003 р.
та  постанову  Київського апеляційного господарського  суду  від
28.04.2004  р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм  законодавства, та прийняти нове рішення, яким відмовити  у
задоволенні позовних вимог приватної виробничо-комерційної фірми
“Метал-ЕКО”.
 
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
 
Вивчивши  справу, заслухавши пояснення представника відповідача,
суд встановив наступне.
 
У   вересні   2003   р.   приватна  виробничо-комерційна   фірма
“Метал-ЕКО”  звернулася до господарського  суду  з  позовом  про
стягнення   з  ДП  НАЕК  “Енергоатом”  Міністерства  палива   та
енергетики України та його відокремленого підрозділу “Запорізька
атомна  електрична станція” 10 000 000 грн. основного  боргу  по
договору № 14/95 від 24.03.1995 р. та додатковій угоді №  2  від
24.07.1998  р. до нього, 1 700 грн. витрат по сплаті  державного
мита  та  118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
 
Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.10.2003 р. виключено
з  числа відповідачів відокремлений підрозділ “Запорізька атомна
електрична  станція” ДП НАЕК “Енергоатом”,  оскільки  він  не  є
юридичною особою.
 
23.10.2003  р.  ДП  НАЕК  “Енергоатом”  Міністерства  палива  та
енергетики   України  в  особі  його  відокремленого  підрозділу
“Запорізька  атомна електрична станція” звернулося з  зустрічним
позовом до приватної виробничо-комерційної фірми “Метал-ЕКО”  та
ТОВ  “ВЕК  “Укренергоекспорт” про визнання недійсним  укладеного
між ними договору поруки № 03-08 від 24.03.2000 р.
 
Місцевий  та  апеляційний суди повно, всебічно дослідили  надані
сторонами  докази,  належно їх оцінили і  дійшли  обґрунтованого
висновку про
 
задоволення   позову   приватної   виробничо-комерційної   фірми
“Метал-ЕКО”. При цьому суди виходили з того, що відповідач  свої
зобов’язання  по  розрахункам з ТОВ “ВЕК  “Укренергоекспорт”  за
додатковою  угодою  від 24.07.1998 р. до договору  №  14/95  від
24.03.1995  р.  виконав  не  в повному  обсязі,  сума  боргу  за
виконаний ремонт пароперенагрівачів складає 10 000 000  грн.  На
підставі  договору  доручення  №  03-08  від  18.08.2000  р.   і
відповідно до ст. 193 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         право зворотної вимоги
до     відповідача     отримав     поручитель     -     приватна
виробничо-комерційна фірма “Метал-ЕКО”. Розрахунки з  кредитором
векселем  підтверджується  актом  його  передачі  (а.с.  47)   з
відповідним повідомленням про це ДП НАЕК “Енергоатом” листом від
10.01.2003  р.  №  4.  Отже, суди дійшли  вірного  висновку  про
наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі
10 000 000 грн.
 
Твердження   ДП   НАЕК   “Енергоатом”  в  особі   відокремленого
підрозділу  “Запорізька атомна електрична станція” в  касаційній
скарзі про порушення судом ст. ст. ст. 80, 84, 192, 193 ЦК  УРСР
( 1540-06  ) (1540-06)
        , безтоварність векселя, яким розрахувався  позивач
перед  ТОВ  “ВЕК  “Укренергоекспорт” за борги відповідача,  були
предметом дослідження судів першої та другої інстанцій, ретельно
перевірені, їм дана належна оцінка, тому підставно відхилені  як
необґрунтовані.  Це  ж стосується доводів  про  те,  що  позивач
пропустив строк позовної давності.
 
Решта  доводів  касаційної  скарги  зводяться  до  посилання  на
недоведеність   обставин   справи  та   необхідності   вирішення
касаційною  інстанцією  питань  про  надання  переваги   доказів
відповідача над іншими, тобто здійснення відмінної від місцевого
та  апеляційного  суду  оцінки доказів,  що  суперечить  вимогам
ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , тому до уваги не приймаються.
 
Отже,  судові  рішення відповідають матеріалам  справи,  діючому
законодавству,  тому підстав для задоволення  касаційної  скарги
немає.
 
Керуючись  ст.ст.  111-9 - 111-11 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення  господарського  суду м.  Києва  від  27.10.2003  р.  та
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
28.04.2004  р. у справі № 10/528 залишити без змін, а  касаційну
скаргу  ДП  НАЕК “Енергоатом” в особі відокремленого  підрозділу
“Запорізька атомна електрична станція” – без задоволення.