ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2004 Справа N 16/321
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:
розглянув відкритого акціонерного товариства "ЗФ"
касаційну
скаргу
на постанову від 20.04.2004
Запорізького апеляційного господарського суду
у справі № 16/321
господарського суду Запорізької області
за позовом відкритого акціонерного товариства "ЗФ"
до відкритого акціонерного товариства "ЗК"
про стягнення 202306,37 грн.
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
В вересні 2003 року відкрите акціонерне товариство "ЗФ" пред'явило
в суді позов до відкритого акціонерного товариства "ЗК" про
стягнення вартості відвантаженого ферросиликомарганцю по рахункам
№ 7044 від 04.07.2000 на суму 98366,40 грн., № 8514 від 07.09.2000
на суму 44587,40 грн., № 8568 від 08.09.2000 на суму 98797,84
грн., всього на 171752,04 грн. згідно договору № 11-20/01 від
17.11.1999, а також 3% річних в сумі 15457,68 грн., індексу
інфляції 13396,65 грн.
В жовтні позивач уточнив позовні вимоги і вказав, що оплату
відповідач повинен був провести в період дії договору, а саме не
пізніше 31.12.2000ё а тому строк позовної давності ним не
пропущено. Крім того, просив стягнути основний борг в сумі
171752,04 грн., інфляційні в сумі 15360,97 грн., 3% річних в сумі
14060,13 грн.
В грудні 2003 відкрите акціонерне товариство "ЗФ" змінило підстави
позову і просило стягнути 171752,04 грн. - вартість поставленої,
але не сплаченої продукції.
При цьому вказав, що 05.12.2003 року ним згідно ст. 165 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
було направлено вимогу відповідачу щодо сплати
вартості поставленої йому феросплавної продукції. Оскільки
відповідач протягом семи днів не здійснив оплату, то у позивача
виникли правові підстави для заявлення позову.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2004 в
задоволенні позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
20.04.2004 рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові і залишаючи рішення без змін, судові
інстанції виходили з того, що позивачем пропущено строк позовної
давності, а тому це є підставою для відмови в позові.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "ЗФ" просить
рішення господарського суду і постанову апеляційного
господарського суду скасувати і постановити нове рішення яким
позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом і вбачається з матеріалів
справи 17.11.1999 року між сторонами було укладено договір
№ 11-20/01 відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити
відповідачу феросплави на умовах предоплати 100% вартості
продукції. В пункті 6 договору зазначено, що він діє з моменту
його підписання і до 31.12.2000. Продовження договору на більш
тривалий час оформлюється додатковою угодою.
На підставі договору відкрите акціонерне товариство "ЗФ" по
накладним № 2906 від 04.07.2000, № 2907 від 04.07.2000 № 3607 від
07.09.2000 № 3611 від 08.09.2000 здійснило поставку
ферросиликомарганцю відкритому акціонерному товариству "ЗК" і
пред'явило вимоги щодо оплати продукції шляхом виставлення
платіжних доручень № 7044 від 04.07.2000, № 8514 від 07.09.2000,
№ 8568 від 08.09.2000.
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.
80 цього кодексу загальний строк для захисту права за позовом
особи, право якої порушено, встановлюється в три роки.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є
підставою для відмови в позові.
Враховуючи, що продукція була поставлена 04.07.2000, 07.09.2000,
08.09.2000, вимоги про її оплату шляхом платіжних доручень
виставлені позивачем 04.07.2000, 07.09.2000, 08.09.2000, а позов
пред'явлено 24.09.2000, а також враховуючи пояснення позивача про
відсутність пропуску строку позовної давності, господарський суд
прийшов до правильного висновку щодо відмови в позові саме у
зв'язку з пропуском позовної давності із застосуванням ст. ст. 71,
80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Зміна підстав позову ВАТ "ЗФ" з посиланням на ст. 165 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
в грудні 2003 року і наведена аргументація таких
підстав, спростовується наведеним і не заслуговує на увагу.
Щодо доводів касаційної скарги, то вони фактично зводяться до
намагань односторонньої оцінки доказів на користь позивача і свого
тлумачення норм матеріального і процесуального права, яке не
ґрунтується на нормах Господарського процесуального кодексу та
Цивільного кодексу.
Постановлені судові рішення відповідають вимогам закону і
обставинам справи і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ЗФ" залишити
без задоволення, а постанову від 20.04.2004 Запорізького
апеляційного господарського суду та рішення від 15.01.2004
господарського суду Запорізької області у справі № 16/321 без
змін.