ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2004 Справа N 2-5/6292-2003
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:
суддів:
розглянула в_дкритого акц_онерного товариства "Я"
касаційну скаргу (надалі Товариство)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду
від 06.04.04
у справі № 2-5/6292-2003
господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Товариства
до державної податкової інспекції у м. Ялті
Автономної Республіки Крим
(надалі ДПІ у м. Ялті)
приватного підприємства “Р”
(надалі Підприємство)
трет_ особи Південно-Кримська філія товарної біржі
“ВБ” (надалі Біржа)
про визнання недійсним договору
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні 29.07.04 оголошено лише вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду
України.
Рішенням від 02.12.03 господарського суду Автономної
Республіки Крим Товариству у позові про визнання недійсним
договору купівлі-продажу № 1 від 17.02.03 було відмовлено.
Постановою від 06.04.04 Севастопольського апеляційного
господарського суду апеляційну скаргу Товариства задоволено
частково, рішення від 02.12.03 скасовано, в позові
відмовлено.
Не погоджуючись з постановою від 06.04.04 Севастопольського
апеляційного суду, Товариство звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить зазначену постанову апеляційного суду скасувати та
позовні вимоги Товариства задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог Товариство посилається на те, що
апеляційним судом при прийнятті постанови було неправильно
застосовано норми матеріального та процесуального права,
зокрема, на думку Товариства, судом не було враховано вимоги
п.п. 6.4.5 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.2000.
Також Товариство посилається на те, що воно було позбавлено
можливості своєчасно брати участь у судовому засіданні,
представляти докази та обґрунтовувати свої вимоги, оскільки
ухвалою від 18.03.04 засідання було призначено на 26.04.04, а
потім перенесено на 06.04.04, в той час як ухвала фактично
була отримана ним 10.04.04, крім того, ухвала від 26.03.04 по
справі в адресу Товариства не направлялася, чим були обмежені
його процесуальні права.
Від відповідачів та третьої особи відзивів на касаційну
скаргу не надходило.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
пояснення представників сторін та суддю – доповідача,
встановила наступне.
ДПІ у м. Ялті рекомендованим листом з повідомленням направила
Товариству першу податкову вимогу від 11.10.01 №
1/366 на суму 144 359 грн., яка була вручена 19.10.01.
15.02.02 ДПІ у м. Ялті вручила Товариству другу податкову
вимогу № 2/430 від 01.02.02 на суму 154 811,67 грн.
Податковий борг, вказаний в податкових вимогах, Товариством у
встановлений п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
(далі
Закон № 2181) тридцятиденний термін погашений не був.
08.04.02 року ДПІ у м. Ялті прийняла рішення “Про
застосування заходів щодо погашення податкового боргу до
платника податків - ВАТ “Я” за рахунок стягнення його
активі”, самостійно визначивши склад активів, вказавши їх в
акті опису від 22.08.02, складеного за участю представника
Товариства.
В період з 10.12.02 по17.02.03 на біржових торгах і цільових
аукціонах було реалізовано майно Товариства на суму 2
001,00грн.
04.02.03 ДПІ у м. Ялті виставило на цільовий аукціон “лот №
6- домоволодіння в цілому, розташоване за адресою: м. Ялта,
вул. Халтуріна, 49 Б (літер “А” “Б”)”.
17.02.03 відповідно до договору купівлі-продажу домоволодіння
було продано Підприємству.
В березні 2003 року Товариство звернулося до господарського
суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання
недійсним договору купівлі-продажу № 1 від 17.02.03,
мотивуючи свої вимоги тим, що податковим органом було
проведено примусове відчуження майна - домоволодіння в
цілому, розташованого за адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 49
Б, без наявності достатніх на те правових підстав, з
порушенням вимог п.п. 10.1.3. ст. 10 Закону № 2181,
відповідно до якого платник податків самостійно визначає
склад і черговість продажу своїх активів для погашення суми
податкового боргу. Крім того, Товариство вказало на те, що
ДПІ у м. Ялті необґрунтовано реалізувало активи Товариства,
оскільки податковий борг був визначений податковим органом
помилково.
Рішенням від 01.12.03 господарського суду Автономної
Республіки Крим в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство звернулося
з апеляційною скаргою № 7 від 27.12.03.
Ухвалою від 29.01.04 Севастопольського апеляційного
господарського суду апеляційна скарга Товариства була
прийнята до провадження та призначено до розгляду на
12.02.04.
Ухвалами від 12.02.04, 26.02.04 розгляд справи двічі
відкладався, ДПІ у м. Ялті було зобов’язано надати картки
особових рахунків по кожному податковому зобов’язанню, а
сторони – скласти акт звірки.
З матеріалів справи встановлено, що ухвала від 18.03.04
Севастопольського апеляційного господарського суду про
відкладення розгляду справи на 26.04.04 була направлена
сторонам та третій особі по справі 19.03.04 (відмітка
канцелярії суду №№ 7184, 7185, 7186, 7187).
Ухвалою від 26.03.04 було задоволено клопотання Підприємства
про відвід головуючого судді Ш-ко Н.М, виведено суддю Ш-ко
Н.М. із складу колегії та введено до складу колегії по
розгляду справи № 2-5/6292 суддю С-лу В.В. в якості
головуючого колегії суддів. Як вбачається з матеріалів
справи, вказана ухвала була направлена сторонам у справі
26.03.04 (відмітка канцелярії №№ 34-8069, 34-8070, 34-8071,
34-80/72).
Крім того, ухвалою від 26.03.04 апеляційна скарга Товариства
була прийнята до провадження в новому складі суддів:
головуючий – С-ла В.В., судді В-ов К.В., Ч-ва І.В., та
призначена до розгляду на 06.04.04. Відповідно до відмітки
канцелярії суду дана ухвала була направлена сторонам у справі
30.03.04 вих. №№ 34-8638, 34-8639, 34-8640, 34-8641.
На підставі наведеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України не вбачає порушення норм процесуального права
при розгляді справи № 2-5/6292-2003Севастопольським
апеляційним господарським судом, оскільки з матеріалів справи
вбачається, що процесуальні документи направлялися в адреси
сторін у встановленому порядку.
При перегляді справи в апеляційному порядку апеляційним судом
було підтверджено правильність застосування місцевим судом
норм матеріального права, проте виявлено порушення норм
процесуального права, зокрема, судом першої інстанції
Підприємство було залучено до участі у справі не в якості
відповідача, а третьою особою, що стало підставою для
скасування рішення від 02.12.03.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 11.10.01 у
Товариства виник податковий борг у розмірі 144 359 грн., що
стало підставою для направлення першої податкової вимоги.
Оскільки Товариство суму податкового боргу, вказану в першій
податковій вимозі, у встановлений п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6
Закону № 2181 тридцятиденний термін з моменту вручення такої
вимоги не погасило, ДПІ у м. Ялті була направлена друга
податкова вимога на суму 154 811,67 грн.
Вказані податкові вимоги в судовому порядку оскаржені не
були.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,що
посилання Товариства на п.п. 6.4.5 ст. 6 Закону № 2181
відповідно до вказаного підпункту Закону у випадках, коли
податковий борг визнається безнадійним податкове повідомлення
або податкові вимоги вважаються відкликаними у день прийняття
податковим органом рішення про визнання податкового боргу
безнадійним
Матеріалами справи підтверджено, що рішення ДПІ у м. Ялті не
приймала, а отже зазначене не може бути прийнято судом до
уваги.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
враховує положення ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо того, що касаційна інстанція
не має права встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені у рішенні або постанові господарського
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність
того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,
збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що відповідно
до акту опису активів від 16.10.02 № 43510/24.01, Товариство
самостійно визначило до реалізації майно в рахунок
податкового боргу в сумі 230 грн.
Враховуючи недостатність самостійно визначених Товариством
активів для продажу і погашення податкового боргу ДПІ у
м. Ялті на підставі п.п. 7.2.1. п. 7.2 та п. 10.1.1 ч. 4
Закону № 2181 ухвалило рішення № 15201/24.02 від 08.04.02
“Про застосування заходів погашення податкового боргу до
платника податків - ВАТ “Я” за рахунок стягнення його
активів”.
На виконання вказаного рішення ДПІ у м. Ялті відповідно до п.
12 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.02 № 538
“Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших
активів платника податків, які перебувають у податковій
заставі” ( 538-2002-п ) (538-2002-п)
(надалі Постанова КМУ), самостійно
визначила склад активів, які підлягають продажу, виходячи з
принципу збереження цілісності майнового комплексу і з
урахуванням того, що оцінна вартість цих активів не перевищує
двократного розміру податкового боргу.
Відповідно до п. 10.1.4 Закону і п. 43 Постанови КМУ у
зв’язку з недостатністю засобів, отриманих від продажу
активів, які не входять до складу цілісного майнового
комплексу платника податків Товариства, податковий керуючий
прийняв рішення про продаж цілісного майнового комплексу, без
застосування обмежень щодо його вартості двократним розміром
Реалізація майна Товариства здійснювалась на підставі заявки
від 04.02.03 № 1771/10/26.0 і доповнень до неї від 05.02.03 №
1797/10/26.0 ДПІ у м. Ялті на цільовому аукціоні був
виставлений “лот № 6 - домоволодіння в цілому, розташоване за
адресою: м. Ялта, вул. Халтуріна, 49 Б, початкова ціна – 467
754,00 грн., у тому числі ПДВ”.
Відповідно до п.п. 10.2.1 п. 10.2 Закону № 2181 та п. 24
Постанови КМУ ЖПІ у м. Ялті 30.09.03 уклало трьохсторонній
договір з організатором цільових аукціонів Біржою та
Брокерською конторою – фірмою “СТД - Центр”.
Цільовий аукціон з продажу вказаного майна був призначений на
17.02.03, що відповідає вимогам вказаних нормативних актів,
оскільки його проведення було призначено через 30 днів з
моменту останнього продажу
майна товариства (цільовий аукціон від 17.01.03 по продажу
автомашини “Волга Газ-24” державний номер 02-61 КРБ) і через
11 календарних днів з моменту випуску республіканської газети
“Нерухомість Південного берега Криму”.
Викладене підтверджує дотримання ДПІ у м. Ялті вимог п. 24,
п. 38 Постанови КМУ та п. 3.4 Наказу Державної податкової
адміністрації України “Про проведення конкурсу з визначення
уповноважених товарних та фондових бірж з продажу майна та
цінних паперів (активів), які перебувають в податковій
заставі, в рахунок погашення податкового боргу” ( va517225-01 ) (va517225-01)
від 25.12.01 № 517.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського
суду України погоджується з висновками попередніх судових
інстанцій, що оскільки Товариством не були оскаржені в
установленому порядку ні перша та друга податкові вимоги, ні
рішення ДПІ у м. Ялті від 08.04.02 “Про застосування заходів
погашення податкового боргу до платника податків - ВАТ “Я” за
рахунок стягнення його активів”, а результати цільового
аукціону по продажі майна Товариства не визнані судом
недійсними, то за таких обставин відсутні підстави для
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.02.03, а
тому оскаржена постанова апеляційної інстанції відповідає
вимогам діючого законодавства та обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Я” № 7
від 06.05.04 залишити без задоволення.
Постанову від 06.04.04 Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-5/6292-2003 господарського
суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.