ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2004 Справа N 23/91
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу ВАТ “М” на постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 22.04.2004р. та на рішення
господарського суду Запорізької області від 01.03.2004 р. у
справі за позовом ВАТ “М” до Приватного підприємства “Виробнича
організація “Б”
про визнання векселя недійсним
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та
відзиву на неї, суд
У С Т А Н О В И В:
У січні 2004 р. ВАТ “М” пред’явило в господарському суді позов
до Приватного підприємства “Виробнича організація “Б” про
визнання недійсним простого векселя № 693136903072 номінальною
сумою 10000 грн. з 33% річних, посилаючись на те, що вексель
виданий з порушенням вимог законодавства України і не має сили
простого векселя у зв’язку з чим є недійсним.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.03.2004
р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 22.04.2004 р., у позові було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 22.04.2004 р.
та рішення господарського суду Запорізької області від
01.03.2004 р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов,
посилаючись на порушення судами норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 21 Закону України “Про ціні папери і фондову
біржу” ( 1201-12 ) (1201-12)
, вексель є цінним папером, який засвідчує
безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після
настання строку визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
Положеннями цієї ж статті встановлено обов’язкові реквізити
простого та переказного векселя
Зокрема, для простого векселя такими реквізитами є:
а) найменування – “вексель”;
б) проста і нічим не обумовлена обіцянка сплатити визначену
суму;
в) зазначення строку платежу;
г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;
д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен
бути здійснений;
е) дата і місце складання векселя;
є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Документ, у якому відсутній будь-який з вказаних реквізитів, не
має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених у
частині 5 статті 1 цього Закону.
Також положення закріплено і ст.ст. 75 – 76 розділу ІІ
Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі
( 995_009 ) (995_009)
.
Судом, у порядку виконання вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
не встановлено дефекту форми векселя, а будь-яких інших підстав,
які б позбавляли його вексельної сили, законодавством не
передбачено.
Так, в оспореному векселі вказано місце платежу – м. Мелітополь,
зазначений банк – МБВАТ “Н”, розрахунковий рахунок.
Отже, цей реквізит спірного векселя, проти якого заперечував
позивач, відповідав вимогам наведеного законодавства, а тому
господарський суд підставно прийшов до висновку про
недоведеність заявлених позивачем вимог.
Обґрунтовано з таким вирішенням спору погодився і суд другої
інстанції.
Судові рішення відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують їх законності і
обґрунтованості.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “М” залишити без задоволення, а постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 22.04.2004р.
та рішення господарського суду Запорізької області від
01.03.2004 р. без змін.
Поновити виконання рішення господарського суду Запорізької
області від 01.03.2004 р.