ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2004 Справа N 10/269-03-8144
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
приватного підприємства "У" на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 24 лютого 2004 року у справі № 10/269-
03-8144 за позовом приватного підприємства "У" до Управління
державного казначейства України в Одеській області та комунального
підприємства "М" про стягнення суми, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2003 року приватне підприємство "У" звернулось до
господарського суду Одеської області з позовом до Управління
державного казначейства України в Одеській області та комунального
підприємства "М" (яке було залучено до участі у справі в якості
другого відповідача ухвалою місцевого суду від 24 жовтня 2003
року) про стягнення 5999 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн.
моральної шкоди, посилаючись на неналежне виконання відділом
державної виконавчої служби Центрального районного управління
юстиції м. Одеси виконавчих дій по стягненню з комунального
підприємства "М" заборгованості в сумі 19992,26 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10 грудня 2003
року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 24 лютого 2004 року, в позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені у
справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення
позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування
попередніми судовими інстанціями норм матеріального і
процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми
судовими інстанціями, на підставі рішення господарського суду
Одеської області від 27 лютого 2002 року у справі № 17-5-20/02-
1108 з комунального підприємства "М" на користь позивача стягнуто
19992,26 грн. та видано судом відповідний наказ від 11 березня
2002 року, який позивач пред'явив до виконання органу державної
виконавчої служби.
У зв'язку з невиконанням вказаного наказу суду позивач звернувся
зі скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби,
яка ухвалою господарського суду від 17 грудня 2002 року у справі 9
17-5-20/02-1108 задоволена.
Заборгованість, встановлену рішенням у справі № 17-5-20/02-1108,
погашено 17 жовтня 2003 року.
Відмовляючи в позові та залишаючи рішення місцевого суду без змін,
попередні судові інстанції виходили з того, що на момент прийняття
рішення місцевим судом у справі № 17-5-20/02-1108 ст. 11 Закону
України "Про державну виконавчу службу" ( 202/98-ВР ) (202/98-ВР)
не містила
приписів щодо відшкодування шкоди, заподіяної органом виконавчої
служби, за рахунок держави. До того ж, позивач не надав доказів
нанесення йому моральних збитків і не визначив, в чому вони
полягають.
Вказаний висновок судів попередніх інстанцій є законним,
обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним
матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а
доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування
постановлених судових рішень у справі не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу приватного підприємства "У" залишити без
задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 10
грудня 2003 року та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 24 лютого 2004 року у справі № 10/269-
03-8144 без змін.