ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2004 Справа N 8/81
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві касаційну
скаргу Приватного підприємця А.А.А. на рішення господарського суду
Херсонської області від 16.03.2004 року у справі №8/81 за позовом
Приватного підприємця А.А.А. до Відкритого акціонерного товариства
"ХХХ"
про стягнення суми,
УСТАНОВИВ :
У лютому 2004 року позивач звернувся до господарського суду
Херсонської області з позовною заявою до відповідача про стягнення
заборгованості в сумі 22 150 грн., посилаючись на те, що останній
неналежним чином виконав договірні зобов'язання з розрахунків за
виконані роботи.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.03.2004
року в позові відмовлено.
В апеляційному порядку зазначене рішення суду першої інстанції не
переглядалось.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено та
неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить
прийняте ним рішення скасувати та прийняти нове рішення.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняте у ній
судове рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Доповідач -І.В.Вовк
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір підряду №1 від 15.04.2001 року, згідно умов якого
відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконувати роботу по
зрошуванню земельних ділянок Відкритого акціонерного товариства
"ХХХ" гербіцидами. Розрахунки за виконані роботи відповідач
повинен був здійснювати грошовими коштами або зерном.
Строк здійснення розрахунків сторони в договорі не узгодили.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач виконав роботи
по хімічній прополці зернових культур відповідача на площі
1 286 га, а відповідач за виконані роботи розрахувався грошовими
коштами частково, і його заборгованість складала 22 150 грн., що
підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.11.2001
року порушена справа №6/45-Б про банкрутство відповідача.
В газеті "Голос України" від XX.XX.2002 року №X1 було надруковано
оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача.
Згідно з п.14 ст.11, п.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
кредитори незалежно від настання строку виконання
зобов'язань в місячний строк з дня опублікування в офіційному
друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство
мають право подати до господарського суду письмові заяви з
грошовими вимогами.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
грошові зобов'язання вважаються погашеними у випадках,
передбачених Законом ( 2343-12 ) (2343-12)
.
В силу частини 5 статті 31 наведеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
вимоги,
заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання,
або взагалі не заявлені у справі про банкрутство вважаються
погашеними.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду
Херсонської області від 11.09.2002 року у справі №6/45-Б
затверджено план санації відповідача, а ухвалою господарського
суду Херсонської області від 26.03.2003 року у цій же справі
затверджено звіт керуючого санацією та провадження в справі
припинено.
Таким чином, правова доля конкурсних кредиторів, які не звернулися
з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство
визначена частиною 5 статті 31 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач не звертався з
грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство, тому в
силу Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
вони вважаються погашеними.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про
відмову в позові, виходячи з вимог зазначеного Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняте у справі судове рішення відповідає
матеріалам справи та вимогам закону, і тому його слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємця А.А.А. залишити без
задоволення, а рішення господарського Херсонської області від
16.03.2004 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П.Гончарук