ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2004 Справа N 2-23/13182-2003
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Волковицька Н.О., Костенко Т.Ф.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 18.12.2004
у справі господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Р-ського районного споживчого товариства
до Н-ської об'єднаної державної податкової
інспекції Автономної Республіки Крим
про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 21.10.2003 господарського суду Автономної Республіки
Крим задоволено позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення Н-ської ОДПІ № 0000282330/0 від 23.06.2003.
Постановою від 18.12.2003 Севастопольського апеляційного
господарського суду рішення від 21.10.2003 господарського суду
Автономної Республіки Крим залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Н-ська ОДПІ звернулась до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить
їх скасувати, мотивуючи тим, що господарські суди при розгляді
справи неправильно застосували норми матеріального права, які
регулюють коло цих питань.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення Н-ської
ОДПІ № 0000282330/0 від 23.06.2003, яким позивачу за здійснення
розрахункових операцій з порушенням порядку використання
квитанцій, визначено податкове зобов'язання в вигляді фінансових
санкцій.
У відповідності зі ст. 3 Закону України "Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
суб'єкти підприємницької
діяльності при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг зобов'язанні проводити
розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори
розрахункових операцій або з застосуванням розрахункових книжок в
місці проведення розрахунків.
Господарським судом встановлено, що різниця в сумі 1,30 грн. є
недостачею і ця сума не вказує на ухилення позивача від сплати
податків. Фактично продавець взяв з підзвітного йому товару хліб і
не сплатив за нього, у зв'язку з чим повинен нести матеріальну
відповідальність, відповідно до ст. 130 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) (322-08)
.
Як вказано в преамбулі Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
він є спеціальним законом з питань
оподаткування. який встановлює порядок погашення зобов'язань
юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими
фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування
та сплати пені і штрафних санкцій, які застосовуються до платників
податків контролюючими органами.
Статтями 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
визначені загально державні та місцеві податки і збори
(обов'язкові платежі), до яких не відноситься штрафні санкції,
передбачені Законом України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Даним Законом ( 1251-12 ) (1251-12)
не визначені штрафні санкції, які
застосовуються податковими органами в сплаті податків і зборів,
передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань
платниками податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Стаття 17 Закону України "Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
встановлено, що за порушення вимог цього
Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
до суб'єктів підприємницької діяльності, які
здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням
відповідних органів державної податкової служби України
застосовуються фінансові санкції.
Однак господарським судом встановлено, що Н-ською ОДПІ рішення,
передбачене даним Законом ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
не приймалося.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими
судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому
судові рішення відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст.
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 18.12.2003 Севастопольського апеляційного
господарського суду зі справи № 2-23/13182-2003 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Н.О. Волковицька
Т.Ф. Костенко