ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2004 Справа N2/101
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., – головуючого (доповідач у
справі),
Ткаченко Н.Г.,
Львова Б.Ю.
розглянувши Прокурора Львівської області в інтересах
матеріали держави в особі Фонду державного майна
касаційного подання України
на ухвалу від 24.06.2003р. господарського суду
Львівської області
у справі № 2/101 господарського суду Львівської
області
за заявою Червоноградської ОДПІ
до ВАТ “Сокальський завод хімічного
волокна”, м. Сокаль
про банкрутство
арбітражний керуючий Джала Г.Ф.
за участю представників сторін:
від Генеральної прокуратури України – Штихно О.В.
від боржника – Джала Є.Ю., довір. від 01.007.20004 р. б/н
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.06.2003р.
у справі № 2/101 (суддя Білоус Б.О.) надано дозвіл ВАТ
“Сокальський завод хімічного волокна” на реалізацію бази
відпочинку “Приозерне” та майна, яке не було задіяне у
виробничому процесі, майна, що знаходиться на складах для
виплати заборгованості по заробітній платі та погашення
кредиторських вимог згідно черговості.
Ухвала мотивована тим, що суд, розглянувши клопотання комітету
кредиторів про надання дозволу на реалізацію бази відпочинку
“Приозерне” і майна, яке не було задіяне у виробничому процесі,
майна, що знаходиться на складах, вважає, що відповідно до
ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
є підстави для
винесення ухвали про надання такого дозволу.
Не погоджуючись з винесеною у справі ухвалою, Прокурором
Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного
майна України було внесено до Вищого господарського суду України
касаційне подання, вимоги якого полягають у скасуванні ухвали
від 24.06.2003р. та передачі справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
Заслухавши пояснення представників Генеральної прокуратури
України та боржника, обговоривши доводи касаційного подання,
перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши
застосування судом норм права, колегія суддів дійшла висновку,
що касаційне подання підлягає задоволенню, виходячи з
наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою арбітражного суду
від 23.01.1998 р. ВАТ “Сокальський завод хімічного волокна”
визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою господарського суду від 06.06.2003 р. провадження у
справі про банкрутство ВАТ “Сокальський завод хімічного волокна”
зупинено відповідно до Закону України “Про введення мораторію на
примусову реалізацію майна”.
Враховуючи те, що в даному випадку зупинена не тільки реалізація
майна банкрута, яке підпадає під ознаки, визначені в наведеному
Законі, а зупинено все провадження у справі про банкрутство,
ліквідатор не має права виконувати дії щодо виявлення, оцінки та
реалізації майнових активів банкрута, за виключенням здійснення
повноважень з забезпечення збереження майна.
Зупинення провадження у справі означає зупинення вчинення
будь-яких процесуальних дій судом.
Отже, не поновлюючи провадження у справі, судом винесено
процесуальний акт та надано дозвіл на реалізацію частини майна
банкрута у справі, провадження якої зупинено, чим порушено норми
процесуального права.
За таких обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про
необхідність скасування ухвали господарського суду Львівської
області від 24.06.2003р., як незаконної.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
– 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційне подання прокурора Львівської області на ухвалу
господарського суду Львівської області від 24.06.2003р. у справі
№ 2/101 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від
24.06.2003р. у справі № 2/101 скасувати.