ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2004 Справа N 37/313-03
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.10.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П., Полякова Б.М.,
розглянувши касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та
газифікації "Харківміськгаз"
на постанову від 24.03.2004 Харківського апеляційного
господарського суду
у справі N 37/313-03
за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації
"Харківміськгаз"
до ВАТ "Харківська ТЕЦ-5"
про стягнення 27303010,95 грн.,
за участю представників:
позивача - Кундіус Є.В.,
відповідача - Шкребця Є.Ф.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 20.01.2004 господарського суду Харківської
області (суддя Доленчук Д.О.) у справі N 37/313-03 поновлено строк
позовної давності, позовні вимоги задоволено частково у сумі
27303008,28 грн. (основна заборгованість в сумі 25084808,26 грн.
та пеня в сумі 2218200,02 грн.); в решті частини позову
відмовлено.
Постановою від 24.03.2004 Харківського апеляційного
господарського суду (судова колегія у складі: головуючий-суддя
Карбань І.С., судді Твердохліб А.Ф., Шевель О.В.) у справі
N 37/313-03 вказане рішення змінено; у задоволені клопотання про
поновлення строку позовної давності відмовлено; у задоволенні
позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись постановою від 24.03.2004 Харківського
апеляційного господарського суду у справі N 37/313-03, ВАТ по
газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" подало до Вищого
господарського суду України касаційну скаргу, у якій просить
скасувати зазначену постанову та залишити рішення від 20.01.2004
господарського суду Харківської області у цій справі без змін.
Касаційна скарга мотивована тим, що господарським судом
апеляційної інстанції порушено норми матеріального (ст.ст. 80, 264
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та процесуального (ст.ст. 43, 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
права.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування норм процесуального та матеріального
права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню: постанова
господарського суду апеляційної інстанції - скасуванню, рішення
місцевого господарського суду - залишенню без змін з наступних
підстав.
Господарським судами попередніх інстанцій встановлено, що
17.09.2001 Позивачем до господарського суду Харківської області
подана позовна заява про стягнення з Відповідача 17255952,70 грн.
основного боргу та 4360791,99 грн. пені; 15.10.2002 Позивачем до
суду подано заяву про уточнення позовних вимог, якою частково
змінено підстави позову та позовні вимоги збільшено: Позивач
просить стягнути з Відповідача 25084810,93 грн. суму основного
боргу та 2218200,02 грн. пені. Крім цього позивачем було подано
клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності.
Господарським судом першої інстанції зроблено висновок щодо
нетривалості терміну пропущення строку позовної давності
(з 10.07.2001 до 17.09.2001) та обґрунтованості поважності причин
пропуску строку позовної давності (в зв'язку з процесом
реорганізації підприємства, порушенням справи про банкрутство,
зміною керівництва).
Законодавство України не встановлює переліку причин, які
можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права у
випадках подання позову після закінчення строку позовної давності,
а тому господарський суд на власний розсуд визнає поважними такі
причини. Відіграє значення тільки обґрунтованість поважності
причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Позивач
вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет
позову, збільшити розмір позовних вимог. Отже, висновок
апеляційного господарського суду про те, що позивачем пропущений
строк позовної давності більше ніж на один рік - з 10.07.2001 до
15.10.2002 (подання заяви про уточнення позовних вимог) хибний,
оскільки відповідно до ст. 79 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
перебіг строку
позовної давності переривається пред'явленням позову в
установленому порядку.
Вищий господарський суд України звертає увагу на
безпідставність посилання Харківського апеляційного суду на
ст. 267 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
від 16.01.2003, оскільки відповідно
до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень правила Цивільного
кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів,
строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло
раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Господарськими судами вказано, що місцевим господарським
судом була призначена судово-бухгалтерська експертиза, відповідно
до висновку N 5294 від 13.12.2002 якої встановлено, що
заборгованість Відповідача перед позивачем по договору N 3-б від
04.01.1998 складає 5656587,49 дол. США; а також встановлено, що
переплата Відповідача перед Позивачем по договору N 5-б складає
949802,94 дол. США.
Місцевим господарським судом зроблено висновок щодо
обґрунтованості та підтвердженні доказами позовних вимог. Вищий
господарський суд України не вбачає підстав для спростування
вказаного висновку господарського суду Харківської області.
З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що постанова апеляційного
господарського суду України прийнята з порушенням норм
матеріального та процесуального законодавства, а тому на підставі
ст. 111-10 ГПК Укаїни ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації
"Харківміськгаз" на постанову від 24.03.2004 Харківського
апеляційного господарського суду у справі N 37/313-03
задовольнити.
Постанову від 24.03.2004 Харківського апеляційного
господарського суду у справі N 37/313-03 скасувати.
Рішення від 20.01.2004 господарського суду Харківської
області у справі N 37/313-03 залишити без змін.