Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Михайлюка М.В. Невдашенко Л.П. Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"

на ухвалу від 09.02.2005 р. Київського апеляційного господарського суду

у справі N 35/4 господарського суду міста Києва

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Державного підприємства "Енергоринок"

про стягнення 208997338,38 грн.

за участю представників сторін:

позивача не з'явились

відповідача не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2004 р. у справі N 35/4 (суддя Михальська Ю.Б.) на підставі ст.ст. 64, 65 ГПК України (1798-12) порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р. (головуючий - Григорович О.М., судді Рябуха В.І., Гольцова Л.А.) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги на вказану ухвалу суду, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливість оскарження ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду, винесеної в порядку ст.ст. 64, 65 ГПК України (1798-12) .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що винесена при неправильному застосуванні норм процесуального права. Зокрема, заявник наголошує, що оскаржувана ухвала протирічить вимогам Конституції України (254к/96-ВР) .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2004 р., порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. При винесенні вказаної ухвали суд керувався статтями 64 та 65 ГПК України (1798-12) .

Ст. 129 Конституції України (254к/96-ВР) встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом (3018-14) ставиться у залежність від положень процесуального закону.

Тобто, Господарський процесуальний кодекс України (1798-12) повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 106 ГПК України (1798-12) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України (1798-12) або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.

Приписами ст.ст. 64 та 65 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) не передбачено можливості оскарження судової ухвали про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду.

Таким чином, висновок апеляційного суду про відмову відповідачу у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.12.2004 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам процесуального закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що підстав для скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 р. у справі N 35/4 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.