ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2004 Справа N 20-3/005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючий, Дерепи В.І., Семчука В.В., розглянувши
касаційну скаргу ЗАТ “Паллада” на ухвалу господарського суду
м. Севастополя від 19.03.2004 р. та постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду від 21.04.2004 р. у справі
№ 20-3/005 за позовом ТОВ “Південний Торговий Дім” до ЗАТ
“Паллада”.
Про стягнення 267 081,91 грн.
Сторони не скористались передбаченим законом правом на участь у
розгляді справи касаційною інстанцією.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 19.03.2004 р.
задоволено заяву ТОВ “Південний Торговий Дім” про зміну способу
виконання рішення господарського суду м. Севастополя від
11.02.2003 р.; звернено стягнення заборгованості ЗАТ “Паллада”
перед ТОВ “Південний Торговий Дім” у сумі 267 081,91 грн. на
майно ЗАТ “Паллада”.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.04.2004 р. ухвалу господарського суду м. Севастополя від
19.03.2004 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ЗАТ “Паллада” просить скасувати ухвалу
господарського суду м. Севастополя від 19.03.2004 р. та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
21.04.2004 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням
норм законодавства, та відмовити в задоволенні заяви позивача
про зміну способу виконання рішення у даній справі.
Відзив на касаційну скаргу від ТОВ “Південний Торговий Дім” до
суду не надходив.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
У лютому 2004 р. ТОВ “Південний Торговий Дім” звернулося до
господарського суду з заявою про зміну способу виконання рішення
господарського суду м. Севастополя від 11.02.2003 р. шляхом
звернення стягнення на майно ЗАТ “Паллада” у сумі 267 081,91
грн.
Верховний Суд України в ч. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму від
29.12.1976 р. № 11 з наступними змінами “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України, а обґрунтованим визнається
рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення
для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
вўдповўдають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Місцевий і апеляційний суди при вирішенні спору не дотримались
наведених роз’яснень Верховного Суду України та не виконали
вимог п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не
забезпечили повного, об’єктивного та всебічного розгляду справи.
Судами досліджені надані сторонами докази, зокрема, відомості
про наявність у боржника коштів та їх використання в
господарській діяльності. Однак, апеляційний суд дійшов
протилежних юридичних висновків щодо наявності підстав для
застосування до правовідносин сторін приписів ст. 121 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та стягнення заборгованості за рахунок майна
боржника лише на підставі тверджень кредитора. При цьому суд
першої інстанції залишив поза увагою матеріали справи, не навів
жодних обґрунтувань прийнятого рішення про зміну способу
виконання рішення господарського суду.
В даному випадку суди, за наявності різних за змістом документів
про фінансовий стан боржника, повинні були вжити заходів для
правильного вирішення спору шляхом зобов’язання сторін, інших
осіб надати суду вичерпні матеріали про господарську діяльність
боржника, перевірити його матеріальні можливості погашення
боргу, зокрема пропозиції реалізації пропонованих відповідачем
матеріальних цінностей для задоволення інтересів кредитора.
Викладене свідчить про передчасність висновків судових
інстанцій, тому ухвалені ними судові рішення підлягають
скасуванню, а справа – передачі для розгляду місцевому суду.
При новому розгляді справи господарському суду належить
врахувати викладене в цій постанові, вжити заходів щодо повного,
об’єктивного, всебічного з’ясування обставин справи та прийняти
законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ЗАТ “Паллада” задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду м. Севастополя від 19.03.2004 р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.04.2004 р. у справі № 20-3/005 скасувати.
3. Справу № 20-3/005 передати господарському суду м. Севастополя
для розгляду заяви ТОВ “Південний Торговий Дім” про зміну
способу виконання рішення господарського суду м. Севастополя від
11.02.2003 р.