(ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.05.2005 відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Михайлюка М.В., Невдашенко Л.П., Дунаєвської Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ на ухвалу від 03.11.2004 Київського апеляційного господарського суду у справі господарського суду N 18/251 м. Києва за позовом Акціонерного комерційного банку "Правекс-банк", м. Київ до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві, м. Київ, Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ, про визнання недійсними актів, за участю представників сторін: від позивача - Кіцула С.Б., від відповідача - Арутюнян С.Ф., В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.10.2004 відхилено клопотання Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк" про призначення колегіального розгляду справи за позовом Акціонерного комерційного банку "Правекс-банк" до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві та Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання недійсними актів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2004 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали про відмову в призначенні колегіального розгляду справи.

Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 106 ГПК України (1798-12) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Оскаржуючи ухвалу апеляційного суду, скаржник просить її скасувати, а справу передати для розгляду до Київського апеляційного господарського суду посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції при винесенні ухвали порушив ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , яка передбачає вичерпний перелік підстав для повернення апеляційної скарги без розгляду.

Крім того, зазначає скаржник, Конституція України (254к/96-ВР) гарантує кожному право оскаржити в апеляційному порядку будь-який судовий акт незалежно від його процесуальної форми. Виключення становлять лише випадки прямої заборони, встановленої законом.Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) не передбачено прямої заборони на апеляційне і касаційне скарження даної категорії ухвал.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду м. Києва від 01.10.2004, якою відхилено клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2004 повернуто без розгляду зазначену вище апеляційну скаргу, оскільки ухвала про відхилення клопотання щодо призначення колегіального розгляду справи не підлягає оскарженню.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , тобто оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в який йдеться про винесення судом даних ухвал.

Статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) визначено, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Стаття 4-6 ГПК України (1798-12) не містить прямої вказівки на те, що ухвала про відхилення клопотання щодо призначення колегіального розгляду справи підлягає оскарженню.

Посилання скаржника на те, що відмова в прийнятті апеляційної скарги порушує конституційні права скаржника, які передбачені ст. 129 Конституції України (254к/96-ВР) спростовується тим, що за приписом ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до якого віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 12 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд обґрунтовано відмовив Відкритому акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" у прийнятті апеляційної скарги.

Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану судом апеляційної інстанції обставинам справи, такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2004 у справі N 18/251 - без змін.