ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2004 Справа N 10/336
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Приватного підприємця С-го В.І.
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 11.05.2004
у справі № 10/336
господарського суду Полтавської області
за позовом Приватного підприємця С-го В.І.
до 1. Відкритого акціонерного
товариства "ЦЗ" в особі ліквідатора
А-ка Ігоря Миколайовича
2. Приватного підприємця Ч-па
Івана Петровича
про визнання недійсним договору купівлі-
продажу
за участю представників від:
позивача не з'явились
відповідача не з'явились
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з
позовом про визнання недійсним на підставі ст. 50 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договору від 02.10.2003 купівлі-продажу
нежитлової будівлі, розташованої в смт. Семенівка, укладеним між
першим та другим відповідачам, та про зобов'язання ліквідаційної
комісії в особі ліквідатора провести аукціон по продажу спірної
нежитлової будівлі відповідно до діючого законодавства.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.02.2004 у
задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що не
вбачається підстав для визнання договору недійсним на підставі ст.
50 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, так як публічні торги були проведені в
відповідності з чинним законодавством.
За результатами перегляду рішення господарського суду Полтавської
області від 24.02.2004, Харківський апеляційний господарський суд
виніс постанову від 11.05.2004 року, якою апеляційну скаргу
позивача залишив без задоволення, а рішення господарського суду
Полтавської області від 24.02.2004 - без змін. Постанова
мотивована тим, що при укладенні спірного договору сторонами не
були порушені приписи законодавства.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, приватний
підприємець С-ий В.І. звернувся до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою, в якій просить рішення
господарського суду Полтавської області від 24.02.2004 та
постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.05.2004 скасувати і прийняти рішення по суті заявлених вимог.
Мотивуючи свою касаційну скаргу, заявник посилається на те, що
укладенням цього договору від 02.10.2003 були порушені його права
та законні інтереси. При цьому заявник наголошує на тому, що він є
добросовісним орендарем даної будівлі, а відповідно, має переважне
право на купівлю об'єкта оренди.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, відповідачами по справі є Відкрите
акціонерне товариства "ЦЗ" в особі ліквідатора А-ка Ігоря
Миколайовича та приватний підприємець Ч-п Іван Петрович, а
оспорюється договір купівлі-продажу нежитлової будівлі,
розташованої в смт. Семенівка, який був укладений між Відкритим
акціонерним товариством "ЦЗ" в особі ліквідатора А-ка Ігоря
Миколайовича та приватним підприємцем Ч-п Іван Петрович, від
02.10.2003 року.
Але матеріали справи не містять такого договору. Натомість в
матеріалах справи є договір купівлі-продажу не житлової будівлі,
розташованої в смт. Семенівка, вул. Космонавтів,2, який був
укладений між Відкритим акціонерним товариством "ЦЗ" в особі
ліквідатора А-ка Ігоря Миколайовича та громадянином (фізичною
особою) Ч-пом Іваном Петровичем від 02.10.2003 року. В публічних
торгах приймав участь Ч-п Іван Петрович, як фізична особа, а не як
підприємець, про що свідчать матеріали справи (а.с.50-53). За
результатами проведення публічних торгів, 02.10.2003 був укладений
договір купівлі-продажу не житлової будівлі, розташованої в смт.
Семенівка. Тому слід зазначити, що позивачем по справі був невірно
зазначений один із відповідачів, а саме відповідачем по справі
слід було б зазначити Ч-па Івана Петровича, а не приватного
підприємця Ч-па Івана Петровича.
Таким чином можна зробити висновок, що одним з відповідачів є
фізична особа, а тому спір підлягає вирішенню в судах загальної
юрисдикції, а не в господарському суді. Судами попередніх
інстанцій не було звернуто уваги на цю обставину, що призвело до
ухвалення незаконних рішення і постанови. Відповідно до частини 1
статті 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, провадження у справі слід припинити, так як справа не
підлягає вирішенню в господарських судах.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 2 ч. 1 ст.
111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Приватного підприємця С-го В.І. без номера й
дати задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.05.2004 та рішення господарського суду Полтавської області від
24.02.2004 скасувати та припинити провадження у справі.