ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2004 Справа N 6/263
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого-судді Плахотнюк С.О.,
суддів: Панченко Н.П. ,
Полякова Б.М.,
розглянувши науково-виробничого товариства з обмеженою
касаційну скаргу відповідальністю (далі – НВ ТОВ)
“Агро-Інтер”
на постанову від 23.03.2004 Київського апеляційного
господарського суду
у справі № 6/263
за позовом приватного малого підприємства (далі –
ПМП) “Агрокомплекс”
до НВ ТОВ “Агро-Інтер”
про стягнення 361011 грн. 37 коп.,
та зустрічним НВ ТОВ “Агро-Інтер”
позовом
до ПМП “Агрокомплекс”
про визнання недійсним договору № 1/3 фінансового лізингу від
03.03.1998,
за участю представників:
ПМП “Агрокомплекс” – Темяшева Л.О. – дир.,
НВ ТОВ “Агро-Інтер” – Горового О.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 12.12.2003 господарського суду міста Києва (колегія
суддів у складі: головуючий-суддя Ковтун С.А., судді Михальська
Ю.Б., Яковлева Г.А.) у справі № 6/263 первісний позов задоволено
частково; з НВ ТОВ “Агро-Інтер” на користь ПМП “Агрокомплекс”
стягнуто 119174,33 грн. боргу, 3% річних у розмірі 1204,80 грн.,
1203,38 грн. державного мита та 39,30 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій
частині первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного
позову відмовлено повністю.
Постановою від 23.03.2004 Київського апеляційного господарського
суду (судова колегія у складі: головуючий-суддя Губенко Н.М.,
судді Барицька Т.Л., Ропій Л.М.) у справі № 6/263 рішення від
12.12.2003 господарського суду міста Києва у цій справі залишено
без змін.
Не погоджуючись з постановою від 23.03.2004 Київського
апеляційного господарського суду у справі № 6/263, НВ ТОВ
“Агро-Інтер” подало до Вищого господарського суду України
касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену постанову
та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір від
03.03.1998 з моменту його укладення.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції
встановлено, що 03.03.1998 між ПМП “Агрокомплекс”
(лізингодавець) та НВ ТОВ “Агро-Інтер” (лізингоодержувач) був
укладений договір № 1/3 фінансового лізингу нерухомого майна,
розділом 9 якого передбачено, що сума лізингових платежів, яку
зобов’язався сплатити лізингоодержувач за надане йому майно
складає 118195,20 дол. США, оплата лізингових платежів
здійснюється з рівномірним відшкодуванням вартості об’єкту
лізингу щорічно в період 01.01 по 31.12 того ж року незалежно
від фактичного використання об’єкту лізингу та здійснюється за
такою схемою: авансовий платіж – 26396,00 дол. США; 1-й
лізинговий платіж 35904,10 дол. США; 2-й лізинговий платіж –
29122,20 дол. США; 3-й лізинговий 22340,30 дол. США; 4-й
платіж4432,20 дол. США. Позовними вимогами за первісним позовом
є заборгованість за 1-им, 2-им та 3-им лізинговими платежами.
Задовольняючи частково первісний позов та залишаючи рішення без
змін, господарські суди правомірно виходили з того, що строк
позовної давності за 1-им та 2-им лізинговими платежами
пропущено без поважних причин; а тому правомірно застосували
ст.ст. 161, 162, 214 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
в частині задоволення
позовних вимог та ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, відповідно до якої
закінчення строку позовної давності до пред’явлення позову є
підставою для відмови в позові.
Щодо зустрічного позову, то висновок апеляційного господарського
суду щодо безпідставності посилання НВ ТОВ “Агро-Інтер” на
невідповідність умов договору ст. 7 Закону України “Про лізинг”
обґрунтований, а тому вірно на підставі ст. 153 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
апеляційним господарським судом визнано укладеним
спірний договір фінансового лізингу. Окрім того господарськими
судами як першої так і апеляційної інстанцій вірно застосовані
щодо зустрічного позову норми ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що апеляційним господарським судом
правильно застосовані норми матеріального права, а тому підстави
для скасування постанови від 23.03.2004 Київського апеляційного
господарського суду у справі № 6/263 відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 – 111-12 Вищий
господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу НВ ТОВ “Агро-Інтер” на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 23.03.2004 у справі № 6/263
залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.03.2004 у справі № 6/263 залишити без змін.