ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2004 Справа N 5/41-64
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.,
суддів Бур'янової С.С., Грека Б.М.,
розглянувши
касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі
на рішення господарського суду Волинської області
від 13.04.2004 року
у справі № 5/41-64
за позовом управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі
до Відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань
України в H-ському районі
про про стягнення 46063,85 грн.,
За участю представників сторін
від позивача А.А.А. дов. від 15.07.04р. № 1448/06-16, Б.Б.Б. дов.
від 23.07.04р. № 1519/06-16,
від відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 13.04.2004
року в позові управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань в H-ському районі відмовлено на підставі Порядку "Про
відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду
України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який
помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання" ( z0376-03 ) (z0376-03)
, оскільки доказів про право позивача
проводити стягнення виплачених пенсій з відповідача на
регіональному рівні, позивачем не було надано.
Доповідач по справі - суддя Бур'янова С.С.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції,
позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського
суду України в якій просить рішення господарського суду Волинської
області від 13.04.2004 року скасувати і прийняти нове рішення по
суті, посилаючись на невірне застосування судами норм
матеріального і процесуального права, а саме ст. 7 Закону України
"Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності ( 2272-14 ) (2272-14)
.
Заслухавши суддю - доповідача та доводи представників позивача,
проаналізувавши правильність застосування судами норм
матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволення, виходячи з
наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач просить стягнути з
відповідача 26063,85 грн. заборгованості за період з квітня по
липень 2002 року по витратах, пов'язаних з виплатою пенсій по
інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або
професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою
годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на
підприємстві або професійного захворювання.
Господарський суд, приймаючи своє рішення посилається на п. г ст.
21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
від 23.09.1999 року № 1105-ХІV.
Згідно зазначеної норми, на органи Фонду соціального страхування
від нещасного випадку покладено обов'язок відшкодувати пенсію по
інвалідності, яка стала внаслідок нещасного випадку на
виробництві.
Крім того, суд першої та апеляційної інстанції зазначили, що
питання розрахунків між Пенсійним фондом України та Фондом
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Пенсійного фонду України витрат,
пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджено
спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та
Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від
04.03.2003 року ( z0376-03 ) (z0376-03)
.
У відповідності з п. 2 вказаного Порядку ( z0376-03 ) (z0376-03)
,
відшкодування Пенсійному фонду України виплачених пенсій по
інвалідності з боку Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві проводиться на централізованому рівні, а
не між місцевими управліннями обох фондів.
Проте, суд першої інстанції не врахував того, що зазначеним
порядком визначено механізм відшкодування на централізованому
рівні з часу набрання постановою чинності Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по
інвалідності, які призначені особам, що застраховані відповідно до
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
, у
тому числі добровільно застраховані. Зазначений Порядок
( z0376-03 ) (z0376-03)
не визначає механізм сплати Фондом соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України заборгованості за період до набрання ним
чинності. Обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду України
зазначених витрат, пов'язаних з виплатою пенсій за період з квітня
по липень 2002 року визначається п. г ст. 21 Закону України
"Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) (1105-14)
від 23.09.1999
року № 1105-ХІV.
Судова колегія вважає, що не охоплення зазначеним Порядком
( z0376-03 ) (z0376-03)
спірного періоду відшкодування, не може бути
підставою для звільнення Фонду соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
України від такого відшкодування.
Суд першої інстанції не дослідив і не дав оцінку положенням
зазначеного Порядку ( z0376-03 ) (z0376-03)
, за якими управлянням Пенсійного
фонду України в H-ському районі щомісячно до 10 числа місяця
наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено
пенсії по інвалідності, проводиться з відділенням виконавчої
дирекції Фонду в H-ському районі звірку витрат за особовими
справами потерпілих.
Господарський місцевий суд не вірно застосував ст. 7 Закону
України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та
професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
( 2272-14 ) (2272-14)
, оскільки положення цієї норми закону визначають, що
потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують
отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого
роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України. При цьому кошти, виплачені потерпілому
страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових
внесків на виробництві та професійного захворювання, а між
страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому
відбуваються відповідні розрахунки. В спірних правовідносинах в
даній справі, страховиками є відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в Любомльському районі та
управління Пенсійного фонду України в H-ському районі.
Таким чином, судом першої не надана оцінка фактичним обставинам у
справі, доводам та запереченням сторін, а висновки судів не
відповідають нормам чинного законодавства.
За таких обставин, рішення господарського суду Волинської області
від 13.04.2004 року у справі № 5/41-64 є таким, що не відповідає
фактичним обставинам справи, вимогам закону, а тому воно підлягає
скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи, суду слід врахувати викладене, повно
та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати оцінку
зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в
залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне
і обгрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в H-ському
районі задовольнити частково.
Рішення господарського суду Волинської області від 13.04.2004 року
скасувати.
Справу передати до господарського суду Волинської області на новий
розгляд.
Головуючий Удовиченко О.С.
Судді Бур'янова С.С.
Грек Б.М.