ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2004                              Справа N 2-41/1931-2004

  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді

суддів

розглянувши у відкритому     Державної податкової інспекції у м.

судовому засіданні           Сімферополі

касаційну скаргу

на  постанову                Севастопольського апеляційного

                             господарського суду від 15.04. 2004

                             р.

у справі                     №   2-41/1931-2004

господарського  суду         Автономної Республіки Крим

за заявою                    Державної податкової інспекції у м.

                             Сімферополі

до                           Фірми "Ш"

про                          банкрутство

                  за участю представників від:

заявника      не з'явились

відповідача   не з'явились

                       В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського  суду  Автономної   Республіки   Крим   від

27.02.04  року  по  справі  №  2-41/1931-2004  заява про порушення

справи про банкрутство повернуто без розгляду.  Ухвала  мотивована

тим, що податковий борг боржника складається виключно з фінансових

санкцій, які не зараховуються до грошових зобов'язань.

Не погодившись з названою ухвалою,  Державна податкова інспекція у

м.   Сімферополі   звернулась  до  Севастопольського  апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського

суду  Автономної  Республіки  Крим  від  27.02.04 року по справі №

2-41/1931-2004.  за  результатами  розгляду   апеляційної   скарги

Севастопольський  апеляційний  господарський суд прийняв постанову

від 15.04.2004 року,  якою оскаржувану ухвалу залишив без змін,  а

апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова мотивована  тим,  що  позивач звернувся до суду з заявою

про порушення справи про банкрутство  до  сплину  річного  строку,

передбаченого    ст.    52   Закону   України   "Про   відновлення

платоспроможності  боржника   або   визнання   його     банкрутом"

( 2343-12  ) (2343-12)
          а  також  тим,  що  до  складу  грошових зобов'язань

боржника не зараховуються пеня та штраф.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами,  Державної

податкової  інспекції  у  м.  Сімферополі,  звернулась  до  Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою,  в якій  просить

постанову  Севастопольського  апеляційного господарського суду від

15.04.2004 та ухвалу  господарського  суду  Автономної  Республіки

Крим  від  27.02.04  скасувати  та  направити  заяву про порушення

справи  про  банкрутство  на  новий   розгляд.   В   обґрунтування

касаційної  скарги заявник посилається на неправильне застосування

судом матеріального права, зокрема ст. ст. 1, 9, 52 Закону України

"Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання його

банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
        .

Перевіривши юридичну  оцінку  обставин  справи   та   повноту   їх

встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм

матеріального  та  процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого

господарського  суду України вважає,  що касаційна скарга підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ч.  6  ст.  1  Закону  України   "Про   відновлення

платоспроможності    боржника   або   визнання   його   банкрутом"

( 2343-12  ) (2343-12)
        ,  грошове  зобов'язання   -   зобов'язання   боржника

заплатити    кредитору    певну   грошову   суму   відповідно   до

цивільно-правового договору та на  інших  підставах,  передбачених

цивільним  законодавством України.  До складу грошових зобов'язань

боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф),  визначена  на

дату подання заяви до господарського суду.

Як було  встановлено судами попередніх інстанцій,  податковий борг

фірми "Ш" в сумі 18085,97 грн.  складається  виключно  з  штрафних

санкцій.  Тому суди прийшли до висновку,  що відсутні підстави для

порушення провадження у справі про банкрутство.

Втім, судами не були враховані вимоги ст.  52 Закону України  "Про

відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його

a`mjpsrnl" ( 2343-12 ) (2343-12)
        ,  відповідно до яких у разі,  якщо  боржник

або  керівні  органи  боржника  -  юридичної  особи відсутні за її

місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до

органів  державної  податкової  служби  згідно  із  законодавством

податкових  декларацій,  документів  бухгалтерської  звітності,  а

також  за  наявності  інших  ознак,  що  свідчать  про відсутність

підприємницької діяльності боржника,  заява про  порушення  справи

про  банкрутство  відсутнього боржника може бути подана кредитором

незалежно від розміру його вимог до боржника та  строку  виконання

зобов'язань.

Тобто, кредитору   в   такому   випадку   не   потрібно   доводити

безспірність та строк несплати грошових вимог.  Крім того, штрафні

санкції  відповідно  до цієї статті включаються до складу грошових

зобов'язань  боржника  відразу.  Таким  чином  судами   попередніх

інстанцій  були  невірно застосовані норми матеріального права,  а

ухвалені судові акти є незаконними і підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене,  керуючись ст.  111-5,  111-7, п. 3 ч. 1 ст.

111-9,  ст. 111-11  Господарського  процесуального кодексу України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                      П О С Т А Н О В И В :

1. .Касаційну  скаргу  Державної   податкової   інспекції   у   м.

Сімферополі від 07.05.2004 № 5430/9/11 задовольнити.

2. Постанову  Севастопольського  апеляційного  господарського суду

від 15.04.2004 та ухвалу господарського суду Автономної Республіки

Крим  від 27.02.04 скасувати та направити справу № 2- 41/1931-2004

до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду  по

суті.