Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 42/51-04-04
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Державної податкової інспекції
судовому засіданні в м. у Червонозаводському районі м.
Києві Харкова
касаційну скаргу
на постанову Харківського
апеляційного господарського суду
від 19.04.04
за позовом ТОВ фірма "Т"
до 1) Державної податкової
інспекції у Червонозаводському
районі м. Харкова
2) Відділення державного
казначейства Червонозаводському
районі м. Харкова
про Стягнення 64666,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились, належно повідомлені про час і місце
розгляду касаційної скарги.
від відповідача 1
від відповідача 2: не з'явились, належно повідомлені про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Т" був заявлений
позов до Державної податкової інспекції у Червонозаводському
районі м. Харкова про стягнення 64666,00 грн. бюджетної
заборгованості з ПДВ за вересень 2003р. Позовні вимоги
обґрунтовані тим, що за наслідками господарської діяльності
позивача у вересні 2003 р. виникла бюджетна заборгованість з
податку на додану вартість на суму 64666,00 грн., яка відповідно
до приписів статей 7, 8 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
підлягає відшкодуванню протягом 30
календарних днів з дня подання розрахунку експортного
відшкодування.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11 березня
2004 року, ухваленим суддею, позовні вимоги задоволені. Приймаючи
рішення про відшкодування з державного бюджету 64666,00 грн.
заборгованості з ПДВ, суд вмотивував його доведеністю матеріалами
справи факту існування суми бюджетної заборгованості з ПДВ, що
підлягає відшкодуванню відповідно до вимог підпункту 7.7.3 статті
7, статті 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, не відшкодування її позивачеві у встановлені
Законом терміни.
Харківський Апеляційний господарський суд постановою від 19 квітня
2004 року залишив перевірене рішення Господарського суду
Харківської області без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу
ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова без задоволення.
Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м.
Харкова вважає, що рішення і постанова апеляційного господарського
суду прийняті з порушенням матеріального права. Просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі.. При
цьому заявник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судами була
дана невірна оцінка Довідці ДПІ від 19.12.2003 № 411/235/30427500
та не враховані положення підпунктів 1.3. та 1.8 статті 1 Закону
України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Податкова служба зауважує на
тому, що на час винесення рішення у справі не була одержана
відповідь на запит ДПІ про проведення зустрічної перевірки.
Державна податкова інспекція посилаючись на приписи пункту 1.8.
статті 1 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, яким дано
визначення поняттю "бюджетне відшкодування" вважає, що право на
бюджетне відшкодування виникає лише при надмірній сплаті ПДВ, а не
з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ.
Відділенням державного казначейства у м. Маріуполі та позивачем
відзиви на касаційну скаргу не надіслані.
Вищий Господарський суд України заслухавши доповідь судді,
пояснення представника відповідача Державної податкової інспекції
у Червонозаводському районі м. Харкова, дослідивши матеріали
справи визнає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та апеляційної
інстанції.
Переглядаючи у касаційному порядку судову постанову касаційна
інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи
перевіряє застосування судом апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права. При цьому не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені господарським судом чи відхилені ним., вирішувати
питання достовірності, переваги доказів, збирати або додатково
перевіряти докази.
Під час розгляду справи, господарським судом Харківської області
встановлено та підтверджено під час здійснення апеляційного
провадження, що внаслідок поданої до Державної податкової
інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова декларації з
податку на додану вартість за вересень 2003 року, сума податку на
додану вартість має від'ємне значення і складає 64666,00 грн..
Факт бюджетної заборгованості перед позивачем за податковою
декларацією з ПДВ за вересень 2003р. у сумі 64666,00 грн.
підтверджений матеріалами справи, у тому числі даними податкової
декларації, розрахунком експортного відшкодування довідкою ДПІ від
19.12.2003 № 411/235/30427500. Судами також з'ясовано, що
визначений приписами Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
строк проведення відшкодування позивачу на
час прийняття рішення - минув.
Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України визначені
статтею 8 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Приписами підпункту 8.1. статті 8 названого Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено право платника податку, який здійснює
згадані експортні операції і подає розрахунки експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, на отримання
такого відшкодування.
Відповідно до вимог підпункту 8.6. статті 8 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
експортне відшкодування
надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання
розрахунку експортного відшкодування.
Таким чином, органом державної виконавчої влади, який здійснює
діяльність щодо контролю за додержанням податкового законодавства
та інших питань пов'язаних з оподаткуванням є органи державної
податкової служби, які відповідно до покладених на них законом
функцій та приписів статей 1, 21 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
є відповідачами та позивачами по
спорах, які виникають з платниками податку з питань оподаткування.
З огляду на викладене позивач правомірно заявив позов про
стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ з коштів державного
бюджету відповідно до приписів Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
до відповідача Державної податкової
інспекції у Жовтневому районі м. Маріуполя..
Відділення Державного казначейства є особою, відповідальною за
розпорядження коштами Державного бюджету та забезпечує стягнення
коштів державного бюджету в рахунок погашення бюджетної
заборгованості за висновком ДПІ або рішенням суду. Відповідно до
приписів статті 48 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
в
Україні застосовується казначейська форма обслуговування
Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним
казначейством України у тому числі операцій з коштами державного
бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників
бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні
надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Статтею 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003
рік" ( 380-15 ) (380-15)
від 26.12.2002р. № 380-ІV, який затверджує
повноваження органам державної влади здійснювати виконання
Державного бюджету України протягом бюджетного періоду,
передбачено, що виконання рішення, яке прийняте державним органом,
що відповідно до закону має право на його застосування, про
стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти
державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України.
Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються
кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства
України. Пунктом 7 "Положення про Державне казначейство"
( 590-95-п ) (590-95-п)
, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України
від 31 липня 1995 р. N 590 встановлені функції відділення
Державного казначейства до яких віднесено, зокрема розподілення
між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя відрахування від
загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за
нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також
перерахування місцевим бюджетам належних їм сум коштів від
зазначених відрахувань, здійснення за поданням державних
податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету
зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових
платежів та інші.
Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану
вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації
та Державного казначейства України 02.07.97 № 209/72 ( z0263-97 ) (z0263-97)
,
відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється
органами Державного казначейства України за висновками податкових
органів або за рішенням суду.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування"
( 1251-12 ) (1251-12)
від 25.06.91 р. № 1251-XII із змінами та доповненнями
ставки, механізм справляння податків встановлюються виключно
законами про оподаткування. Порядок обчислення та сплати податку
на додану вартість встановлений Законом України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
№ 168/97-ВР від 03.04.97 р.
Доводи податкової служби не можуть бути підставою для скасування
переглянутої постанови апеляційного суду, оскільки порядок
обчислення, сплати, дату виникнення податкових зобов'язань, право
платника на податковий кредит, порядок і строки відшкодування з
бюджету визначені Законом України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, який не пов'язує право платника на вчасне
відшкодування проведенням перевірки. Тобто визначене
законодавством право податкової служби на проведення перевірок,
повинне реалізуватися без порушення приписів Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
З огляду на викладене та керуючись статтями 1, 111-5, 111-7,
111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
19.04.04 року і рішення Господарського суду Харківської області
від 11.03.2004 року у справі № 42/51-04 залишити без змін.
Касаційну скаргу ДПІ у Черврнозаводському районі м. Харкова від
17.05.2004 № 1441/9/10-025 залишити без задоволення.