ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 38/40
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді: Добролюбової Т.В.,
суддів: Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
на рішення господарського суду м. Києва від
18.02.04
та постанову Київського апеляційного
господарського суду від 16.04.04
зі справи № 38/40
за позовом Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Варліта”,
м. Київ
третя особа, яка не заявляє Оболонська районна у м. Києві
самостійних вимог на державна адміністрація
предмет спору
про скасування державної реєстрації
за участю представників сторін:
від позивача: Левченко С.М. (довіреність від 29.04.04
№ 3106/9/10-12)
від відповідача і ІІІ-ої особи: не з'явилися
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду.
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва на
підставі ст. 8 Закону України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
,
п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в
Україні “звернулась до господарського суду м. Києва з позовом
про скасування державної реєстрації ТОВ “Варліта” (м. Київ, вул.
Тимошенка, 19, код 19246979) у зв’язку з тим, що товариство
протягом 2001-2003р.р. звітність до органів державної податкової
служби не подавало.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.02.04 (суддя Власов
Ю.Л.) у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що
товариством надана остання звітність за січень 2004р..
За апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у
Оболонському районі м. Києва вказане судове рішення переглянуте
в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного
господарського суду від 16.04.04 (судді: Муравйов О.В. –
головуючий, Андрієнко В.В., Сотніков. С.В.) – залишене без змін
з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятою у справі судовими актами, Державна
податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва звернулась до
Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про їх
скасування з тих підстав, що судом неправильно застосовані норми
матеріального права, а саме: ч. 18 ст. 8 Закону України “Про
підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
, підпункт 5 ч. 1 ст. 33 Постанови
Кабінету Міністрів України від 25.05.98 № 740 “Про порядок
державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності”
( 740-98-п ) (740-98-п)
, які були чинними на момент подання позову та
порушення провадження у справі. Відповідно до ч. 18 ст. 8 Закону
України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
скасування державної
реєстрації здійснюється за заявою власника або уповноважених ним
органів чи за особистою заявою підприємця – громадянина, а також
на підставі рішення суду в разі неподання протягом року до
органів державної податкової служби податкових декларацій,
документів фінансової звітності згідно із
законодавством. Скаржник вважає, що факт надання звітності
товариством лише за І квартал 2004 р. не надає підстав для
відмови у позові.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши доводи касаційної
скарги, перевіривши матеріали справи і рішення, ухвалені судами
при її розгляді, судова колегія касаційної інстанції вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 8 Закону України “Про підприємництво” ( 698-12 ) (698-12)
, яка
діяла на момент звернення позивача з позовом, передбачалося
скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької
діяльності у зв’язку з неподанням ним протягом року до органів
державної податкової служби податкових декларацій, документів
бухгалтерської звітності.
За змістом п. 17 ст. 11 Закону України “Про державну податкову
службу в Україні” ( 509-12 ) (509-12)
позови про скасування державної
реєстрації у випадках неподання необхідних документів вправі
подавати органи цієї служби.
З матеріалів справи вбачається, що товариством подана до ДПІ
декларація про прибуток підприємства, (вх. № 111-5 від
18.01.01), яка свідчить про відсутність здійснення останнім
господарської діяльності. Відсутність ведення господарської
діяльності підтверджена наданими до господарського суду
поясненнями директора товариства “Варліта”, остання звітність,
обов’язок подання якої передбачений ст. 9 Закону України “Про
систему оподаткування” ( 1251-12 ) (1251-12)
та ч. 8 ст. 19 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
подана товариством за січень 2004
року.
За вказаних обставин та враховуючи приписи Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, судова колегія погоджується з
висновками господарських судів стосовно того, що дії відповідача
на час прийняття судом рішення не порушують правил здійснення
господарської діяльності, які встановлені законодавчими актами
України.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що доводи
інспекції, викладені в касаційній скарзі не можуть бути
підставами для зміни або скасування судових актів.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду м. Києва від 18.02.04 та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.04.04 зі
справи № 38/40 – залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському
районі м. Києва – залишити без задоволення.