ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 27/150
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
розглянувши у відкритому Жовтоводської ОДПІ, м. Жовті Води
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову від 17.02.2004 року Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
у справі № 27
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом КП "ЖТМ", м. Жовті Води
до Жовтоводської ОДПІ, м. Жовті Води
про визнання недійсними повідомлень-рішень
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: присутній
від відповідача: присутні
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від
16.10.2003 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 17.02.2004 року, у справі
№ 27 визнані недійсними податкові повідомлення-рішення
Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції
№ 0000852301/2 від 17.07.2003р., № 0000092600/2 від 17.07.2003р.,
№ 0000112600/0 від 07.08.2003р., № 0001172301/0 від 07.08.2003р.;
стягнуто з Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції
на користь комунального підприємства "ЖТМ" 85грн. витрат по сплаті
держмита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу; повернуто позивачу з державного бюджету 255 грн.
зайво сплаченого державного мита.
В касаційні скарзі Жовтоводська об'єднана державна податкова
інспекція просить скасувати повністю ухвалені по справі судові
акти та провадження по справі припинити, посилаючись на порушення
норм матеріального права, а саме: ст. ст. 4, 11, 22 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені
в ній доводи.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представників
відповідача, заперечення на касаційну скаргу представників
позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та
правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню враховуючи наступне.
Судами встановлено, що Жовтоводською ОДПІ були прийняті податкові
повідомлення-рішення від:
- 17.07.2003р. № 0000852301/2, яким визначено суму податкового
зобов'язання позивача по податку на прибуток в розмірі 1444980
грн.;
- 17.07.2003р. № 0000092600/2 (податкове зобов'язання по податку
на прибуток - 1444980 грн.);
- 07.08.2003р. № 0000112600/0 (податкове зобов'язання по податку
на прибуток у вигляді штрафу в розмірі 1444980 грн.);
- 07.08.2003р. № 0001172301/0 (податкове зобов'язання по податку
на прибуток у вигляді штрафу - 1444980 грн.).
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень був
акт № 24/23 від 18.05.2003р. "Про результати перевірки КП "ЖТМ" за
період з 01.08.2000р. 30.09.2000р."
В результаті перевірки встановлено, що згідно акту звірки між
позивачем та фінвідділом м. Жовті Води станом на 01.08.2000р.
бюджетна заборгованість перед КП "ЖТМ" становила 20778700 грн., в
тому числі за: 1996р. - 5981,1 тис. грн., ІІ півріччя 1997р. -
3652,1 тис. грн., II півріччя 1997р. - 1060,6 тис. грн., 1998р. -
1165,6 тис. грн., 1999р. - 8919,3тис.грн. Підприємству в серпні,
вересні 2000р. було надано бюджетне фінансування на суму
20778700грн.
В акті зазначено, що в порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.5 п. 11.3
ст. 11, п. 22.14 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
в III кварталі 2000р. не включено до
складу валового доходу 9633200грн., що спричинило заниження
податку на прибуток в сумі 2889,96 тис. грн.
Задовольняючи позов господарський суд першої інстанції виходив з
того, що: 1) з урахуванням вимог п. 22.2 ст. 22, п. 6.1 ст. 6
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
збитки в розмірі 5981100 грн., отримані в 1996 році,
не повинні включатись до складу валових витрат підприємства,
відповідно і бюджетна дотація в такій же сумі, отримана в серпні
2000 року не повинна відноситись до складу валових доходів; 2)
неправомірним є віднесення податковим органом до складу валового
доходу позивача 3652100 грн., отриманих підприємством в рахунок
погашення збитків за 1 півріччя 1997 року, оскільки позивач не
переніс збитки, що виникли у 1 півріччі 1997р. на майбутні
податкові періоди, а відповідач в порушення пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
не встановив факт завищення позивачем податкових
зобов'язань; 3) відповідачем неправомірно застосовано п. 22.14 ст.
22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, згідно якого дотацію не можна вважати доходом,
отриманим в рахунок оплати товарів (робіт, послуг).
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та
додатково зазначив, що цільове фінансування, отримане в серпні
2000 року не підлягає включенню до складу валового доходу 3
кварталу 2000 року, посилавшись при цьому на приписи п. 19
Положення (стандарту) про бухгалтерський облік № 15 "Доход",
затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999
року № 290 у редакції від 14.06.2000 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується
на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Разом з тим, судами в порушення вищенаведеної процесуальної норми
не встановлено обставин по справі без яких вирішення спору не є
можливим. Так, господарськими судами не досліджувалось питання
відображення позивачем в бухгалтерському і податковому обліку
бюджетного фінансування, наданого у серпні-вересні 2000 року у
зв'язку із заборгованістю бюджету по різниці в цінах; не
встановлено чи були в бухгалтерському обліку минулих років
відображені балансові збитки, що утворились внаслідок різниці в
тарифах; не встановлено чи рахувалась у зв'язку з цим у позивача
дебіторська заборгованість в бухгалтерському обліку минулих років,
пов'язана з наданим фінансуванням. Встановлення наведеного буде
підставою для висновку про те, чи можливе правильне визначення
прибутку - об'єкта оподаткування позивача без урахування
компенсацій (субсидій, дотацій), що йому надаються у зв'язку з
державним регулюванням цін.
Крім того, не з'ясовано, яким правовим актом регулюється порядок
та умови виплати дотацій, що є предметом даного спору (їх правова
природа).
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми
судовими інстанціями, рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд. При новому
розгляді справи суду необхідно всебічно і повно перевірити
обставини по справі, проаналізувати їх та інші докази, що
містяться в матеріалах справи, визначитися щодо належних способів
доказування у даній справі і прийняти рішення у відповідності до
вимог чинного законодавства.
В процесі розгляду справи слід усунути порушення норм
матеріального і процесуального законодавства.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 3 ч. 1 ст. 111-9, ч. 1
ст. 111-10, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Жовтоводської ОДПІ від 16.03.2004 року
№ 1616/10-10 на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.02.2004 року у справі № 27 задовольнити
частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
16.10.2003 року та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.02.2004 року у справі № 27 - скасувати.
Справу № 27 направити до Господарського суду Дніпропетровської
області на новий розгляд.