ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 16/257д-24/155
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Стратієнко Л.В.
Чабана В.В.
з участю представників:
позивача: А.А.А.
відповідача: Б.Б.Б.
3-іх осіб: В.В.В.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "XXX",
регіонального відділення Фонду державного майна
України по Запорізькій області
на рішення господарського суду Запорізької області від
24 листопада 2003 р.
та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 22 квітня 2004 р.
у справі № 16/257д-24/155
за позовом приватного підприємства "YYY"
до товариства з обмеженою відповідальністю "XXX",
регіонального відділення Фонду державного майна
України по Запорізькій області
3-і особи на
стороні позивача відкрите акціонерне товариство "AAA",
"ZZZ",
закрите акціонерне товариство "QQQ",
"GGG",
орендне підприємство "RRR"
про визнання частково недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
У червні 2003 р. позивач звернувся з вказаним позовом в суд,
посилаючись на те, він є законним набувачем автостоянки як
цілісного майнового комплексу, на підставі договору
купівлі-продажу, укладеного з ВАТ "AAA", проте відповідач "XXX" на
виконання наказу Фонду Державного майна України від 22.07.1998 р.
№ 1450 "Про затвердження Порядку підтвердження права власності на
нерухоме майно" ( v1450224-98 ) (v1450224-98)
незаконно пред'явило до
регіонального відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області перелік об'єктів, приватизованих організацією
орендарів H-cької СТО № X1, правонаступником якої він є, включивши
туди автомагазин, розташований на автостоянці по вул. Ч-ській, 88
в м. Н-ську. Вказаний перелік був 08.10.2000 р. затверджений
регіональним відділенням Фонду державного майна України по
Запорізькій області, внаслідок чого спірний автомагазин був
зазначений в переліку майна, яке було передано організації
орендарів орендного підприємства СТО-X1 за договором
купівлі-продажу від 09.12.1993 р. № 54, а тому просив визнати
частково недійсним зазначений договір в частині затвердженого
регіональним відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області 08.10.2000 р. Переліку нерухомого майна, яке
приватизоване в складі цілісного майнового комплексу ВАТ "XXX".
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати
частково недійсним з підстав, передбачених ст. 48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
договір купівлі-продажу № 54 від 09.12.1993 р. в
частині переліку нерухомого майна, розташованого по вул. Ч-ській,
88 (а.с.100, т.2).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.11.2003 р.
(суддя Пасічник Т.А.), залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 22.04.2004 р. (головуючий -
Яценко О.М., судді - Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.) позов
задоволено. Договір купівлі-продажу державного майна № 54 від
09.12.1993 р. визнано частково недійсним в частині переліку
нерухомого майна, розташованого по вул. Ч-ській, 88 - автомагазин
загальною площею 62,9 кв.м.
В касаційній скарзі відповідач ТОВ "XXX", посилаючись неправильне
застосування судами норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення
скасувати та провадження у справі припинити на підставі п.1.ст.80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки Перелік нерухомого майна до
договору купівлі-продажу державного майна № 54 від 09.12.1993 р.
не є актом, який відповідно до ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
може
бути визнаний господарським судом недійсним і, як встановлено
апеляційним господарським судом, не є невід'ємною частиною
вказаного договору.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Запорізькій області з в касаційній скарзі, посилаючись неправильне
застосування судами норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення
скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову
відмовити.
У відгуку на касаційну скаргу ТОВ "XXX" позивач просить залишити
її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без
змін.
При розгляді справи в касаційному порядку оголошувалась відповідно
до вимог ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
перерва з15.07.2004 р. по
22.07.2004 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, обговоривши
доводи касаційних скарг, перевіривши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга регіонального відділення Фонду державного
майна України по Запорізькій області підлягає задоволенню, а
касаційна скарга ТОВ "XXX" - частковому задоволенню з таких
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.1993 р. між регіональним
відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області
(продавцем) та організацією орендарів H-cької станції технічного
обслуговування № X1 (покупцем), правонаступником якої є відповідач
ТОВ "XXX" 9 (а.с.29-30,т.1) було укладено договір купівлі-продажу
державного майна № 54, згідно якого продавець продав, а покупець
купив державне майно цілісного майнового комплексу H-cької станції
технічного обслуговування № X1, зданого в оренду покупцю, який
знаходиться за адресою м. Н-ськ. вул. Р-ськa, 33. Майно
підприємства включало в себе всі активи і пасиви, обладнання та
інше майно, згідно акту інвентаризації, перелік якого
прикладається до даного договору (додаток №1) (а.с.6-11,т.1). У
вказаний перелік включено автомагазин (а.с.106-109, т.1) і цей
перелік є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу державного
майна від 09.12.1993 р. № 54.
На виконання п.3.2 наказу Фонду державного майна України від
22.07.1998 р. № 1450 "Про затвердження Порядку підтвердження права
власності на нерухоме майно " ( v1450224-98 ) (v1450224-98)
регіональним
відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області
08.11.2000 р. було затверджено перелік нерухомого майна, яке
приватизоване у складі цілісного майнового комплексу організацією
орендарів орендного підприємства СТО- X1 згідно з договором
купівлі-продажу від 09.12.1993 р. №54, в якому зазначено
автомагазин за адресою м. Н-ськ, вул. Ч-ськa, 88 (а.с.32-34, т.1)
і саме цей перелік, як вбачається з позовної заяви та уточнень до
неї (а.с.100, т.2), позивач просив визнати частково недійсним,
оскільки в переліку - додатку № 1 до договору купівлі-продажу від
09.12.1993 р. адреса об'єктів нерухомості не вказана.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що
перелік, затверджений регіональним відділенням Фонду державного
майна України по Запорізькій області 08.11.2000 р., є невід'ємною
частиною вказаного договору, але суперечить самому договору та
свідоцтву про власність від 06.04.1994 р., де зазначено, що об'єкт
приватизації розташований у м. Н-ську по вул. Р-ській, 33,
вказаний автомагазин не був ніколи державним майном, а належав
"SSS" в складі автостоянки № X1 по вул. Ч-ській, 88, в подальшому
внаслідок укладення договорів купівлі-продажу його власники
мінялись і за договором купівлі-продажу від 10.03.2002 р. № 157
(а.с. 16-17,т.1) його власником стало ПП "YYY".
Залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, суд
апеляційної інстанції зазначив, що перелік нерухомого майна, яке
приватизоване у складі цілісного майнового комплексу організацією
орендарів орендного підприємства СТО-X1 згідно з договором
купівлі-продажу від 09.12.1993 р. №54, затверджений регіональним
відділенням Фонду державного майна України від 08.11.2000 р. не є
невід'ємною частиною договору купівлі-продажу № 54 від 09.12.1993
р., але позивачем фактично оспорюється вказаний договір в частині
приватизації автомагазину по вул. Ч-ській, 88 в м. Н-ську, який не
міг бути приватизований, бо не був державною власністю.
Проте, погодитись з такими висновками господарських судів
неможливо, оскільки вони зроблені внаслідок неправильного
застосування норм матеріального права та з порушенням норм
процесуального права.
Згідно з ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є угода, що не
відповідає вимогам закону.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.5 постанови Пленуму
Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 "Про судову практику
в справах про визнання угод недійсними" ( v0003700-78 ) (v0003700-78)
у разі
визнання угоди недійсною за ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
суд повинен
у рішенні послатись і на нормативний акт, вимогам якого угода не
відповідає.
Постановлені у справі судові рішення таких посилань не містять.
Зазначаючи, що позивач оспорює договір купівлі-продажу в частині
приватизації автомагазину та залишаючи рішення місцевого
господарського суду без змін, суд апеляційної інстанції не звернув
уваги на те, що рішенням суду договір № 54 від 09.12.1993 р.
визнаний частково недійсним саме в частині переліку нерухомого
майна, розташованого по вул. Ч-ській, 88.
Але з підстав, передбачених ст.48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, може бути
визнана недійсною лише угода. Вказаний перелік згідно визначення
ст. 41 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
угодою не є, це - документ, який не
породжує цивільних прав та обов'язків, не порушує та не оспорює
права і охоронювані законом інтереси позивача і сам по собі не є
правовстановлюючим документом.
Крім того, не є він і частиною договору купівлі-продажу державного
майна від 09.12.1993 р. № 54, оскільки був затверджений лише
08.10.2000 р.
Зазначений договір купівлі-продажу, саме на підставі якого за
рішенням господарського суду Запорізької області від 12.05.2003 р.
(а.с.73-76) було зобов'язано орендне підприємство "RRR" провести
державну реєстрацію права власності ТОВ "XXX" на магазин по вул.
Ч-ській, 88 A в м. Н-ську (літера А з'явилась внаслідок зміни
адреси об'єкту), в установлений ст.71 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
строк
недійсним визнаний не був і питання визнання недійсним
безпосередньо самого договору не було предметом розгляду у даній
справі.
Крім того, тим же рішенням господарського суду Запорізької області
було встановлено, що при продажу автостоянки № X1 по вул. Ч-ській,
88-A ВАТ "AAA" Запорізькому об'єднанню "TTT" за договором № 1 від
22.08.1997 р. , в акті приймання-передачі не було вказано
приміщення автомагазину, а лише склад, який в подальшому за даними
АП "RRR" був знесений і його реєстрація погашена.
Оскільки Запорізьке об'єднання "TTT" не купило спірний
автомагазин, то і не могло його продати за договором
купівлі-продажу від 10.02.20002 р. № 156 ВАТ "AAA", а те, в свою
чергу - позивачу в справі за договором купівлі-продажу від
10.03.2003 р. № 157.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення не можна
визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню. Оскільки судами правильно встановлені обставини
справи, але дана їм неправильна юридична оцінка, суд вважає
можливим постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні
позову в зв'язку з тим, що він не грунтується на вимогах закону та
позивачем не доведені відповідно до вимог ст.33 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
ті обставини, на які він посилався, як на підставу
своїх вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судові витрати
необхідно покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищи господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "XXX"
задовольнити частково. Касаційну скаргу регіонального відділення
Фонду державного майна України по Запорізькій області
задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 24 листопада
2003 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 22 квітня 2004 р. у справі за № 16/257д-24/155 скасувати та
постановити нове рішення наступного змісту.
В задоволенні позову приватного підприємства "YYY" до товариства з
обмеженою відповідальністю "XXX", регіонального відділення Фонду
державного майна України по Запорізькій області, 3-і особи на
стороні позивача - відкрите акціонерне товариство "AAA", "ZZZ",
закрите акціонерне товариство "QQQ", "GGG", орендне підприємство
"RRR" про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу
державного майна № 54 від 09.12.1993 р., укладеного між
регіональним відділенням Фонду державного майна України по
Запорізькій області та організацією орендарів H-cької станції
технічного обслуговування № X1, в частині переліку нерухомого
майна, розташованого по вул. Ч-ській, 88-A в м. Н-ську, відмовити.
Судові витрати покласти на приватне підприємство "YYY".
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Л.В.Стратієнко
В.В. Чабан