ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 22.07.2004                                     Справа N 15-03/186
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 07.10.2004
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого, судді Дерепи В.І.,
     суддів Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну  скаргу
відкритого    акціонерного   товариства   "Сигнаївський   комбінат
хлібопродуктів"
     на постанову  Київського апеляційного господарського суду від
30.03.2004 року
     у справі N 03/186
     за позовом приватного науково-технічного підприємства  "Фірма
Біотест"
     до відкритого акціонерного товариства "Сигнаївський  комбінат
хлібопродуктів"
     про зарахування зустрічних однорідних вимог
     за участю представників сторін:
     від позивача Бондар І.Г.
     відповідача Колайдо Н.В., Грибова Т.М.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Ухвалою господарського суду Черкаської області від  27  січня
2004  року  (суддя  В.Єфименко)  провадження у справі припинено на
підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         у зв'язку з тим,  що позови про зарахування
зустрічних   однорідних   вимог   не   підлягають   вирішенню    в
господарських судах України при відсутності будь-яких вимог однієї
із сторін.
 
     Постановою Київського апеляційного  господарського  суду  від
30 березня  2004  року (судді А.Брайко,  Л.Бившева,  Т.Розваляєва)
ухвала господарського  суду  Черкаської  області  від   27   січня
2004 року   скасована,   а   справа   передана   на   розгляд   до
господарського суду Черкаської області.
 
     В касаційній   скарзі    відкрите    акціонерне    товариство
"Сигнаївський   комбінат   хлібопродуктів",   не   погоджуючись  з
прийнятим по справі судовим актом апеляційної  інстанції,  просить
його скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального і процесуального права.
 
     Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи
і доводи касаційної скарги,  перевіривши правильність застосування
Київським апеляційним господарським  судом  норм  матеріального  і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж
перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем заявлено вимогу
про зарахування  зустрічних  однорідних  вимог   щодо   повернення
15269 літрів  дизпалива,  отриманого  ВАТ  "Сигнаївський  комбінат
хлібопродуктів"  за  рахунок  ПНТП  "Фірма  Біотест",  в   рахунок
виконання позивачем    свого    зобов'язання   по   договору   від
12.06.2001 року  N  15/06/01  щодо  відпуску   ВАТ   "Сигнаївський
комбінат хлібопродуктів" дизпалива в кількості 15269 літрів.
 
     За правовою  природою  припинення  зобов'язання  зарахуванням
зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою
однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням
такого зарахування,  вона вправі на підставі статті 16  Цивільного
кодексу  України  ( 435-15  ) (435-15)
         та статті 20 Господарського кодексу
України  ( 436-15  ) (436-15)
          звернутися  за  захистом своїх охоронюваних
законом прав до господарського суду.
 
     Відповідно до   частини  2  статті  124  Конституції  України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,
що  виникають  у  державі.  Виходячи  з  конституційних  положень,
законодавцем  встановлено  у  статті  12  Господарського   кодексу
України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  що господарським судам підвідомчі справи у
спорах,  що виникають не лише при укладенні,  зміні,  розірванні і
виконанні господарських договорів, а й з інших підстав, зазначених
у законодавстві. Тобто диспозитивна норма статті 12 Господарського
кодексу   України   конкретизує   конституційну  норму  в  розрізі
господарського   судочинства,   та    водночас    кореспондується,
наприклад, з   приписами  статті  16  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         та статті 20 Господарського кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
        ,
згідно  з  якими  одним  із  способів  захисту  цивільних  прав  є
припинення господарських правовідносин.
 
     Отже посилання скаржника на  невірне  застосування  Київським
апеляційним    господарським    судом    норм    матеріального   і
процесуального права при прийнятті судового акта є безпідставними.
 
     Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу     України     ( 1798-12     ) (1798-12)
        ,    суд
П О С Т А Н О В И В:
 
     Постанову Київського  апеляційного  господарського  суду  від
30 березня  2004  року  у  справі  N  03/186 залишити без змін,  а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства  "Сигнаївський
комбінат хлібопродуктів" без задоволення.