ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 05/3906
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
розглянув товариства з обмеженою відповідальністю "У"
касаційну
скаргу
на постанову від 11.03.2004
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 05/3906
господарського суду Черкаської області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "У"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ДК",
Дзензелівської сільської ради,
Уманської дільниці Черкаського обласного
об'єднання бюро технічної інвентаризації
про визнання недійсними установчих документів та акту прийому-
передачі нерухомого майна
за участю представників сторін:
від позивача
від відповідача не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2003 року товариство з обмеженою відповідальністю "У"
пред'явило в суді позов до товариства з обмеженою відповідальністю
"ДК", Дзензелівської сільської ради, Уманської дільниці
Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації
про визнання недійсним пункту 5.3 Статуту товариства з обмеженою
відповідальністю "ДК", акту прийомупередачі нерухомості та майна
від 27.01.2002. Зобов'язання Дзензелівську сільську раду оформити
право власності ТОВ "У" на нерухоме майно, що було передано до
статутного фонду ТОВ "ДК" згідно акту прийому-передачі від
27.01.2002. Зобов'язати Уманську дільницю Черкаського обласного
об'єднаного бюро технічної інвентаризації провести реєстрацію
права власності на нерухоме майно за ТОВ "У".
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що передача майна, яке
належить позивачу у статутний фонд ТзОВ "ДК" проведена з
порушенням чинного законодавства та установчих документів
позивача.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.11.2003 в
частині визнання недійсним акту приймання-передачі майна
консервного заводу від 27.01.2002 провадження у справі припинено.
В решті позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.03.2004 рішення залишено без змін.
Відмовляючи в позові і залишаючи рішення без змін, судові
інстанції виходили з того, що порушень законодавства при передачі
майна ТОВ "У" в рахунок оплати своєї частки в статутному фонді
ТзОВ "Дзендзелівський консервний завод", укладені установчого
договору допущено не було.
Вимоги щодо визнання недійсним акту приймання-передачі майна
консервного заводу від 27.01.2002 господарському суду не
підвідомчі.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "У"
просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і
прийняти нове рішення, яким визнати недійсним установчий договір
ТзОВ "ДК" в частині абзаців 2,3 п. 5.3, визнати недійсним акт
прийому-передачі нерухомості майна від 27.01.2002, зобов'язати
Дзензелівську сільську раду оформити право власності ТзОВ "У" на
майно згідно акту від 27.01.2002.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Господарським судом встановлено, що згідно Статуту ТзОВ "У" його
директор К-ко П. М. був наділений повноваженням щодо укладення
договорів без обмежень.
Цей висновок господарського суду ґрунтується на п. 12.9 Статуту
товариства з обмеженою відповідальністю "У", затвердженого
установчими зборами засновників товариства і зареєстрованого у
Маньківській райдержадміністрації з якого вбачається, що директор
вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що
належать до виключної компетенції зборів засновників.
Норма статуту узгоджується і не суперечить ст. 62 Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Господарським судом встановлено, що Статутом ТзОВ "У" передбачено
затвердження загальними зборами учасників товариства укладених
договорів директором від імені товариства. При цьому Статут не
містить строків, на протязі яких відбувається таке затвердження
зборами.
Ці норми Статуту кореспондуються зі ст. ст. 41, 59 Закону України
"Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
Господарським судом встановлено і позивачем не спростовано, що
рішенням загальних зборів ТзОВ "У" від 27.11.2002 затверджено
укладення директором ТзОВ "У" установчого договору, внесення до
статутного фонду ТОВ "ДК" нерухомості та майна, а також рішення
зборів засновників про створення цього заводу, погашення
заборгованості, яка виникла внаслідок наданої позивачу одним із
засновників фінансової допомоги.
Наведене спростовує доводи позивача щодо порушень норм
матеріального і процесуального права.
Судовими інстанціями, наданим сторонами доказам дана оцінка у їх
сукупності, правильно встановлені обставини справи.
Твердження касаційної скарги фактично зводяться до намагання
односторонньої оцінки доказів на користь позивача, тому зважаючи
на визначені ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
вимоги, касаційною
інстанцією до уваги не приймаються.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "У"
залишити без задоволення, а постанову від 11.03.2004 Київського
апеляційного господарського суду у справі № 05/3906 без змін.