ВИЩИЙ   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.07.2004                                       Справа N 03/186

                             м. Київ

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                 головуючого, судді Дерепи В.І.,

               суддів Стратієнко Л.В., Чабана В.В.,

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу

відкритого акціонерного товариства "XXX"

на постанову   Київського  апеляційного  господарського  суду  від

30.03.2004 року

у справі № 03/186

за позовом приватного науково-технічного підприємства "YYY"

до відкритого акціонерного товариства "XXX"

про   зарахування зустрічних однорідних вимог

за участю представників сторін:

від позивача А.А.А.

відповідача Б.Б.Б., В.В.В.

                            ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27  січня  2004

року (суддя В.Єфименко) провадження у справі припинено на підставі

пункту 1   статті 80 Господарського процесуального кодексу України

( 1798-12 ) (1798-12)
         у зв'язку з тим,  що позови про зарахування зустрічних

однорідних вимог не підлягають  вирішенню  в  господарських  судах

України при відсутності будь-яких вимог однієї із сторін.

Постановою Київського  апеляційного  господарського  суду  від  30

березня 2004 року (судді А.Брайко, Л.Бившева, Т.Розваляєва) ухвала

господарського  суду  Черкаської  області  від  27 січня 2004 року

скасована,  а справа передана на розгляд  до  господарського  суду

Черкаської області.

В касаційній  скарзі  відкрите  акціонерне  товариство  "XXX",  не

погоджуючись з  прийнятим  по  справі  судовим  актом  апеляційної

інстанції,  просить  його  скасувати,  посилаючись  на неправильне

застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши представників сторін,  розглянувши матеріали  справи  і

доводи  касаційної  скарги,  перевіривши правильність застосування

Київським апеляційним господарським  судом  норм  матеріального  і

процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж

перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається  з матеріалів справи,  позивачем заявлено вимогу про

зарахування зустрічних однорідних вимог  щодо  повернення  15  269

літрів  дизпалива,  отриманого ВАТ "XXX" за рахунок ПНТП "YYY",  в

рахунок виконання позивачем свого  зобов'язання  по  договору  від

12.06.2001  року  №  15/06/01  щодо відпуску ВАТ "XXX" дизпалива в

кількості 15 269 літрів.

За правовою   природою   припинення   зобов'язання    зарахуванням

зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою

однієї з сторін, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням

такого  зарахування,  вона вправі на підставі статті 16 Цивільного

кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         та  статті  20  Господарського  кодексу

України  ( 436-15  ) (436-15)
          звернутися  за  захистом своїх охоронюваних

законом прав до господарського суду.

Відповідно    до   частини  2  статті  124   Конституції   України

( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини,

що  виникають  у  державі.  Виходячи  з  конституційних  положень,

законодавцем   встановлено  у  статті  12  Господарського  кодексу

України ( 436-15 ) (436-15)
        ,  що господарським судам  підвідомчі  справи  у

спорах,  що виникають не лише при укладенні,  зміні,  розірванні і

виконанні господарських договорів, а й з інших підстав, зазначених

у законодавстві. Тобто диспозитивна норма статті 12 Господарського

кодексу України ( 436-15  ) (436-15)
          конкретизує  конституційну  норму  в

розрізі  господарського судочинства,  та водночас кореспондується,

наприклад,  з    приписами статті 16  Цивільного  кодексу  України

( 435-15 ) (435-15)
         та статті 20 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
        ,

згідно  з  якими  одним  із  способів  захисту  цивільних  прав  є

припинення господарських правовідносин.

За таких  обставин  спори  про  зарахування  зустрічних однорідних

вимог підлягають розгляду в господарських судах.

Отже посилання  скаржника  на   невірне   застосування   Київським

апеляційним    господарським    судом    норм    матеріального   і

процесуального права при прийнятті судового акта є безпідставними.

Керуючись статтями  111-5,  111-7,  111-9,  111-11  Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                           ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського   апеляційного  господарського  суду  від  30

березня 2004 року у справі № 03/186 залишити без змін, а касаційну

скаргу відкритого акціонерного товариства "XXX" без задоволення.

Головуючий, суддя В.І.Дерепа

Суддя             Л. В. Стратієнко

Суддя             В.В.Чабан