ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 5/2934-3/300
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.09.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О. - головуюча, Рибака В.В., Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача не з'явилися;
від відповідача не з'явилися;
розглянувши матеріали касаційної скарги Дрогобицької
об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області
на постанову від 20.01.04 Львівського апеляційного
господарського суду
у справі N 5/2934-3/300 господарського суду Львівської
області
за позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової
інспекції Львівської області
до СПД - приватного підприємця Затварницького Р.В.
про стягнення в дохід держави коштів в сумі 1058 грн,
одержаних без встановлених законом підстав
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
ухвалою Вищого господарського суду України від
15.07.2004 р. розгляд справи N 5/2934-3/300 було відкладено з
15.07.2004 р. на 22.07.2004 р. В С Т А Н О В И В:
Дрогобицька ОДПІ Львівської області звернулася з позовом до
СПД - приватного підприємця Затварницького Р.В. про стягнення з
останнього 1058 грн. за здійснення без ліцензійної діяльності.
Рішенням господарського суду Львівської області від
21.10.2003 р. (суддя Івасько В.М.) Дрогобицькій ОДПІ в позові
відмовлено з тих підстав, що стягнення штрафу за здійснення без
ліцензійної діяльності не відноситься до компетенції податкових
органів.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
20.01.2004 р. (судді: Онишкевич В.В. - головуючий, Слука М.Г.,
Скрутовський П.Д.) рішення господарського суду першої інстанції
залишено без зміни з тих же підстав.
У поданій касаційній скарзі Дрогобицька ОДПІ Львівської
області просить скасувати рішення та постанову зазначених судових
інстанцій та задовольнити її позов. При цьому скаржник посилається
на невірне, на його погляд, застосування судовими інстанціями
Закону України "Про ліцензування деяких видів господарської
діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи,
перевіривши юридичну оцінку судовими інстанціями обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
ними норм матеріального та процесуального права прийшла до
висновку про відсутність правових підстав для задоволення
касаційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Дрогобицькою об'єднаною
державною податковою інспекцією проведено тематичну перевірку
відповідача з питань достовірності даних, заявлених у документах
обов'язкової податкової звітності за період з 31.05.2002 р. по
31.12.2002 р. та наявності ліцензії.
За результатами проведеної перевірки складено акт N 17-2/49
від 24.03.2003 р., в якому зазначено, що приватний підприємець у
період з 07.06.2002 р. по 23.11.2002 р. надавав транспортні
послуги з перевезення пасажирів мікроавтобусом без придбання
ліцензії. Перевіркою встановлено, що за вказаний період останній
отримав від діяльності по перевезеннях чистий дохід в сумі
1058 грн.
Згідно п. 33 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних
видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
ліцензуванню
підлягають певні види господарської діяльності, зокрема, надання
послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним загального
користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх
багажу на таксі).
Відповідальність за порушення вимог Закону України "Про
ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
передбачена статтею 22 цього Закону, а саме до суб'єктів
господарювання за провадження господарської діяльності без
ліцензії застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у
розмірах, встановлених законом, рішення про стягнення штрафів,
приймаються органом, на який згідно з чинним законодавством
покладено функції контролю за наявністю ліцензій.
Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. N 509-XII ( 509-12 ) (509-12)
зі змінами та доповненнями, на податкові органи покладено функції
контролю за наявністю у суб'єктів підприємницької діяльності
ліцензій на здійснення діяльності, визначеної їх установчими
документами.
Цьому ж органу надані і повноваження по стягненню штрафів з
суб'єктів підприємницької діяльності в разі здійснення такої
діяльності без ліцензій (ст. 22 Закону України "Про ліцензування
певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 N 1775-III
( 1775-14 ) (1775-14)
).
Що ж до відповідальності за проводження господарської
діяльності без ліцензій, то така відповідальність Закону України
"Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
не конкретизована. Іншими законами
такої відповідальності також не передбачено.
Зазначене свідчить про повноту встановлення судовими
інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм
матеріального та процесуального права, спростовує доводи
касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
20.01.2004 р. у справі N 5/2934-3/300 залишити без зміни, а
касаційну скаргу Дрогобицької ОДПІ Львівської області - без
задоволення.