ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2004                                        Справа N 5/355

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                       Кочерової Н.О. - головуюча,

                       Рибака В.В.,

                       Черкащенка м. М.

                за участю представників сторін:

від позивача           не з’явилися;

від відповідача        не з’явилися;

перевіривши матеріали  приватного підприємця Шарандіна Сергія

касаційної скарги      Олексійовича

на постанову           Донецького апеляційного господарського

                       суду від 24.02.2004р.

у справі               № 5/355 господарського суду Луганської

                       області

за позовом             приватного підприємця Шарандіна Сергія

                       Олексійовича

до                     колективного підприємства “Кафе “Уют”

про   стягнення 10947 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

Суб’єкт підприємницької діяльності Шарандін С.О. заявив позов до

КП  “Кафе “Уют” про стягнення шкоди в сумі 947 грн. в зв’язку  з

оплатою послуг адвоката у справі № 15/339 та 1000 грн. моральної

шкоди.

Рішенням  господарського суду Луганської області від 04.12.03  у

справі № 5/355 позов задоволено частково з відповідач на користь

Шарандіна С.О. стягнуто 997 грн. збитків, що пов’язані з оплатою

послуг адвоката та транспортних витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення   мотивовано  доведеністю  позивачем   факту   наявності

збитків, які є предметом позову у цій справі; безпідставно вимог

щодо стягнення моральної шкоди.

Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від

24.02.04  рішення  суду  першої  інстанції  скасовано  частково.

Суб’єкту підприємницької діяльності Шарандіну С.О. у позові  про

стягнення  матеріальної шкоди у сумі 947 грн. відмовлено  з  тих

підстав,  що  позивачем не підтверджено оплата  послуг  адвоката

фінансовим  документом;  реальність сум по  оплаті  транспортних

витрат (бензину).

У  поданій  касаційній скарзі суб’єкт підприємницької діяльності

Шарандін    С.О.   просить   скасувати   постанову    Донецького

апеляційного   суду   як   таку,  що   прийнята   з   порушенням

процесуального  законодавства,  зокрема  ст.  49   ГПК   України

( 1798-12  ) (1798-12)
        , заперечуючи при цьому правомірність  вимоги  суду

щодо  надання  фінансового документу як доказу фактичної  оплати

послуг  адвоката;  що  транспортні витрат відносяться  до  інших

витрат, передбачених стю49 ГПК і підлягають відшкодуванню  і  це

не було враховано судом.

Судова  колегія розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши

юридичну  оцінку судовими інстанціями обставин справи та  повнот

їх  встановлення, дослідивши правильність застосування ними норм

матеріального  та процесуального права прийшла до  висновку  про

відсутність  правових підстав для задоволення касаційної  скарги

виходячи з наступного.

Відповідно  до  ст.  28  Господарського  процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
         справи юридичних осіб в господарському  суді

ведуть  їх  органи,  що  діють у межах повноважень,  наданих  їм

законом та установчими документами, через свого представника.

Ст. 44 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        

передбачено,  що до складу судової витрат входить оплата  послуг

адвоката.  Відповідно з ч. 3 ст. 48 цього ж кодексу витрати,  що

підлягають  сплаті за послуги адвоката, визначаються у  порядку,

встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

В  контексті  цих  норм судові витрати за  участь  адвоката  при

розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони

сплаченў  адвокату стороною, котрій такі послуги надавались,  та

їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Наявна в матеріалах справи довідка адвоката від 10.10ю.03 №  147

правомірно визначена апеляційним судом такою, що не є фінансовим

документом.

Не доведена скаржником і реальність транспортних витрат.

Апеляційний  суд  погодився з висновками суду першої  інстанції,

щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача по

справі моральної шкоди.

Зазначене  свідчить про повноту встановлення  апеляційним  судом

обставин  справи та вірне застосування до них норм матеріального

та процесуального права, спростовує доводи касаційної скарги.

На  підставі  викладеного та керуючись ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від

24.02.04 у справі № 5/355 залишити без зміни, а касаційну скаргу

– без задоволення.