ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2004                                  Справа N 4/263-6/129

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши касаційну        ВАТ “Л”

скаргу

на постанову                 Львівського апеляційного

                             господарського суду від 17.02.2004

                             року

у справі за позовом          ВАТ “Л”

до                           ВАТ “НП”

про   стягнення 3 717,99 грн.

                       В С Т А Н О В И В:

у  січні  2003  року ВАТ “Л” звернулось до суду  з  позовом  про

стягнення  з  ВАТ  “НП”  3717,99 грн. за перевищення  договірної

величини споживання електроенергії у вересні 2002 року.

Рішенням  господарського суду Львівської області від  14.08.2003

року,  залишеним  без  змін постановою Львівського  апеляційного

господарського  суду від 17.02.2004 року, у  задоволенні  позову

відмовлено.

У  касаційній скарзі позивач посилається на неправильну  правову

оцінку  судами обставин справи і просить постановлені  у  справі

судові  рішення  скасувати та прийняти рішення  про  задоволення

позову.

Заслухавши  суддю-доповідача, пояснення  представника  позивача,

перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова

колегія  вважає, що скарга не підлягає задоволенню,  виходячи  з

наступного.

Відповідно  до  умов  договору від  24.01.2001  року,  №  09088,

додатку  №  6 до нього розрахунки за електроенергію здійснюються

на підставі звітів відповідача за використану електроенергію при

розрахунковому  періоді до 20 числа кожного  місяця  і  рахунків

позивача, які підлягають оплаті на протязі п’яти днів з часу  їх

отримання споживачем.

Рахунок   №  311209/46407-1  від  20.09.2002  року  за   спожиту

електроенергію   у  вересні  2002  року  оплачено   відповідачем

платіжним дорученням № 9288 від 02.10.2002 року.

При  цьому  доказів,  які  б безспірно підтверджували  отримання

відповідачем рахунку 20.09.2002 року, та порушення  ним  терміну

розрахунків, позивачем не додано, а тому, надавши цьому  оцінку,

суди  правомірно відмовили у задоволенні позову  і  підстав  для

скасування  судових  рішень  з  наведених  у  касаційній  скарзі

мотивів з цього приводу судова колегія не вбачає.

В  той  же  час судова колегія вважає за необхідне  виключити  з

мотивувальної частини рішення суду першої інстанції і  постанови

апеляційного суду посилання на невідповідність окремих  положень

Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого

постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  27.03.1999  року,

№ 144, та Правил користування електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
        ,

затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року  №  28  ст.  26

Закону  України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        ,  оскільки

ці   твердження   безпідставні,  а  відмовлено   у   позові   за

недоведеністю порушення відповідачем строків розрахунків.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК  України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну   скаргу   залишити  без  задоволення,   а   постанову

Львівського  апеляційного  господарського  суду  від  17.02.2004

року, без змін.

Виключити  з  мотивувальної частини рішення господарського  суду

Львівської  області від 14.08.2003 року та постанови Львівського

апеляційного  господарського суду від 17.02.2004 року  посилання

не   невідповідність   окремих   положень   Порядку   постачання

електричної   енергії   споживачам,   затвердженого   постановою

Кабінету   Міністрів  України  від  27.03.1999   року,   №   144

( 144-99-п  ) (144-99-п)
        ,  та  Правил  користування  електричною  енергією

( z0417-96 ) (z0417-96)
        , затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996  року

№   28   ст.   26   Закону   України   “Про   електроенергетику”

( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
        .