ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
 22.07.2004                                   Справа N 3/287-2777
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк,  В. Харченка,
 
розглянув у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу        Товариства  з  обмеженою  відповідальністю
                        (ТОВ) "ХХХ"
 
на   постанову          від 02.03.2004
Львівського апеляційного господарського суду
 
у справі                № 3/287-2777
 
за позовом              ПАП "YYY"
 
до                      ТОВ "XXX"
 
про                     стягнення 45 500 грн.
 
зустрічний позов:       про стягнення 16 677,32 грн.
 
В судове   засідання   прибули  представники  сторін:
 
відповідача   А.А.А. (дов.  від  05.04.2004),  Б.Б.Б.  (дов.   від
25.01.2004)
 
Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення  представників  сторін  та
перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Приватне агропромислове   підприємство   "YYY"    звернулося    до
господарського   суду   з   позовом   до  Товариства  з  обмеженою
відповідальністю "XXX"  про  вилучення  у  відповідача  9,6  тонни
цукру-піску,  523  тонни  свіжого  жому,  28,8  тонни меляси,  які
належать позивачу згідно договору №44\4 від  20.04.2002  року  "На
технічну переробку цукрових буряків урожаю 2002 року",  укладеного
між сторонами.
 
Відповідач заявив зустрічний позов і просить стягнути  з  позивача
на  користь  відповідача 13 491 грн.  32 коп.  штрафних санкцій за
недопоставку цукрових  буряків  -  3%  від  кількості  поставленої
сировини, 2 610 грн. збитків понесених на зачистку жомової ями від
невибраного свіжого жому,  який зіпсувався з вини позивача та  576
грн. збитків понесених за зберігання меляси позивача.
 
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.12.2003
р.  (суддя І.  Турецький)  позовні  вимоги  за  первісним  позовом
задоволені   частково:   вилучено  у  ТОВ  "XXX"  9  тонн  600  кг
цукру-піску,  28 тонн 800 кг меляси  з  метою  передачі  вказаного
майна в справному стані ПАП "YYY",  як належному власнику, в решті
позову відмовлено;  зустрічні позовні вимоги задоволені  частково:
стягнуто  з  ПАП  "YYY"  на  користь  ТОВ  "XXX" 576 грн.  збитків
понесених за  зберігання  меляси  позивача,  в  решті  зустрічного
позову відмовлено.
 
Судове рішення  мотивовано  тим,  що  по  незалежних  від позивача
обставин  (форс-мажорних  обставин):  стихійне  лихо,   заморозки,
сильні вітри, в які попали площа 200 гектарів цукрових буряків, що
підтверджується висновком Торгово-Промислової палати України №5133
від   16.10.2002   р.   та  довідкою  Н-ського  районного  відділу
статистики,  позивач не зміг виростити і здати на переробку заводу
5 000  тонн  цукрового  буряка,  а  тому  відповідач  безпідставно
нарахував  позивачу  штрафні  санкції  у  вигляді   сировини,   що
становить  5,6  тонни цукру-піску за недопоставку цукрових буряків
та не повертає їх позивачу.
 
В частині позовних вимог, щодо повернення свіжого жому в кількості
523   тонни,   задоволенню  не  підлягають,  тому  що  свіжий  жом
зіпсувався,  вину ТОВ "XXX" в несвоєчасному вибору свіжого жому  в
2002 році документально не доведено.
 
Оскільки ПАП  "YYY" не було отримано 28,8 тонн мелясу у ТОВ "XXX",
і у відповідності до договору укладеного між сторонами по  справі,
передбачено   відшкодування   витрат   понесених   на   зберігання
несвоєчасно вибраної меляси,  що на день слухання справи становить
576 грн.,т зустрічні позовні вимоги щодо стягнення 576 грн. витрат
понесених  на  зберігання   меляси,   яка   належить   ПАП   "YYY"
документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
 
Постановою Львівського   апеляційного   господарського   суду  від
02.03.2004  (колегія  суддів:  Д.Новосад,  О.Михалюк,   Г.Мельник)
рішення у справі залишене без зміни з тих же мотивів.
 
Звертаючись до  суду  з  касаційною  скаргою,  ТОВ  "ХХХ"  просить
скасувати  постанову  апеляційної  інстанції  та   прийняти   нове
рішення,  яким  задовольнити  зустрічні позовні вимоги відповідача
посилається  на  відсутність  форс-мажорних   обставин,   з   яким
пов'язана   недопоставка  цукрових  буряків  та  необґрунтованість
відмови у задоволені вимог  ТОВ  "ХХХ"  про  стягнення  витрат  на
очистку жомової ями.
 
Перевіряючи юридичну  оцінку встановлених судом фактичних обставин
справи та їх  повноту,  Вищий  господарський  суд  України  дійшов
висновку,   що   підстав  для  задоволення  касаційної  скарги  не
вбачається, виходячи з такого.
 
У відповідності до п.  2.1  укладеного  між  сторонами  по  справі
договору від 20.04.2002 р.  № 44/4 "На технічну переробку цукрових
буряків урожаю 2002 року" ПАП  "YYY"  взяло  на  себе  зобовязання
виростити  та  доставити на бурякоприймальний пункт Заводу цукрові
буряки з площі 200 га в кількості 5000 тонн.
 
На виконання  цього  договору  позивач  передав   відповідачу   по
накладних № 151 від 01.11.2002 р.,  №154 від 02.11.2002,  №157 від
03.11.2002 року та рахунку фактури №69, №70, для переробки 2 107,9
тонн цукрового буряка.
 
Після погашення  заборгованості перед заводом позивач мав отримати
від відповідача 73,4 тонни цукру,  523 тонни свіжого жому та  28,8
тонни меляси.
 
Згідно представлених  документів  позивач  отримав від відповідача
63,1 тонни цукру.  Свіжого жому та меляси позивач у відповідача не
отримував.
 
Факт не  виконання  позивачем  договірних  зобов'язань по поставці
буряка в повному обсязі досліджувався судом першої та  апеляційної
інстанції,  якими було встановлено, що позивач не зміг виростити і
здати на переробку заводу 5000 тонн цукрового буряку по незалежних
від   позивача   обставин   внаслідок  стихійного  лиха,  що  було
підтверджено висновком Торгово-Промислової  палати  України  №5133
від   16.10.2002   р.   та  довідкою  Н-ського  районного  відділу
статистики.
 
Посилання скаржника на те,  що стихійне  лихо  було  до  укладення
договору  відхилене  судом,  оскільки  спростовується  матеріалами
справи,  а згідно імперативних вимог ст.1117 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
           касаційна  інстанція  не має права встановлювати або
вважати доведеними обставини,  що не були  встановлені  у  рішенні
господарського  суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати  питання про
перевагу  одних  доказів  над  іншими,  збирати  нові  доказі   чи
додатково перевіряти докази.
 
У відповідності  до  пункту 5.1 договору №44/4 від 20.04.2002 року
передбачено,  що у разі недобору  продукції  внаслідок  стихійного
лиха  та інших форс мажорних обставин,  ПАП "YYY" звільняється від
відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань.
 
Крім того,  відповідно до ст.  203 ЦК УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
          в  разі
невиконання  або  неналежного виконання зобов'язання боржником він
зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим  збитки.  Однак,
ТОВ "ХХХ" документально не доведено наявність збитків.
 
Зустрічні позовні   вимоги   щодо  стягнення  2  610  грн.  витрат
понесених на зачистку свіжого жому,  який нібито належав ПАП "YYY"
задоволенню  не  підлягають,  тому  що  ТОВ "ХХХ" документально не
довело факт зачистки жомової ями та наявність витрат  на  зачистку
свіжого жому.
 
Враховуючи вищевикладене,    постанова    у    справі   відповідає
законодавству,  фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав
для її зміни чи скасування немає.
 
Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9  -  111-12  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
Касаційну скаргу ТОВ "ХХХ" залишити без задоволення.
 
Постанову Львівського   апеляційного   господарського   суду   від
02.03.2004 у справі № 3/287-2777 залишити без зміни.
 
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді:            Є.Борденюк
                  В.Харченко