Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого - Яценко О.В. (доповідач у справі), суддів: Бур'янової С.С., Савенко Г.В., розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства "Весна" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.11.2004 р. у справі N 6/44-Б господарського суду Херсонської області за заявою ВАТ підприємство "Облагропостач", м. Херсон про визнання його банкрутом, в судовому засіданні взяли участь представники сторін: від ФГ "Весна" - Клок Л.С., дов. б/н від 28.10.2004 р., В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.11.2004 р. у справі N 6/44-Б (суддя Пінтеліна Т.Г.) визнано право власності ВАТ "Облагропостач" на майно, що знаходиться за адресою м. Херсон, селище Східне, вул. Кутузова, 30: склад-навіс; склад; контора та вагова; склад N 11; блок підсобних приміщень; асфальтове покриття; складське приміщення; бочкаємність; контейнер металевий; під'їзні залізничні колії; ворота залізні; освітлювальна мачта; туалет; огорожа.

Не погоджуючись з цією ухвалою, Фермерське господарство "Весна" подало касаційну скаргу до Вищого господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.11.2004 р. у справі N 6/44-Б як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно умов ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні чи постанові господарського суду.

Разом з тим, оскаржуване рішення прийняте за неповно встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 16.11.2004 р. по даній справі визнано право власності за ВАТ "Облагропостач" на майно, що знаходиться за адресою: м. Херсон, селище Східне, вул. Кутузова, 30:

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор ВАТ "Облагропостач" подав заяву про визнання його банкрутом у 2001 році.

Постановою господарського суду Херсонської області від 28.04.2004 р. по справі N 6/44-Б ВАТ "Облагропостач" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) та Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) визначені особливості розгляду справ, пов'язаних з відновленням платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Стаття 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) визначає законодавство, що регулює провадження у справах про банкрутство. Зазначеним Законом передбачені випадки, в яких у різних судових процедурах, які застосовуються до боржника, суд виносить відповідні ухвали, постанови та приймає рішення з питань, пов'язаних з судовими процедурами банкрутства. Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) також прямо встановлені підстави винесення господарським судом ухвал, постанов та рішень.

Таким чином, ні Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , ні ГПК України (1798-12) не передбачено, що господарський суд має право у процесі судових процедур, встановлених ст. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розглядати та виносити ухвали з питань встановлення права власності на об'єкти нерухомого майна, які належать боржникові.

Як вбачається з копій документів, поданих до касаційної скарги, а саме 24.06.98 р., між ВАТ "Облагропостач" та фермерським господарством "Весна" був укладений договір оренди складського приміщення.

Згідно договору, строк договору оренди становить десять років, тобто до 24.06.2008 року. На виконання договору оренди ВАТ "Облагропостач" передав, а ФГ "Весна" прийняло склад П ніжній - площею 650 кв. м вартістю 85404,75 грн., блок підсобних приміщень - площею 300 кв. м вартістю 1347 грн., приміщень контори - площею 225 кв. м, вартістю 4072,31 грн., асфальтна площадка - площею 2400 кв. м вартістю - 34867,72 грн. Стан об'єктів, що передавались, визначені сторонами у договорі як задовільний. Факт передачі підтверджується актом прийому-передачі від 24.06.98 р.

17.11.98 р. сторони уклали доповнення до вищезазначеного договору оренди. Цим доповненням сторони врегулювали свої правовідносини щодо здійснення ФГ "Весна" поліпшень, реконструкції та модернізації орендованих приміщень, погодили кошторис витрат. Протягом листопада 1998 р. - червня 2002 р. ФГ "Весна" здійснювала роботи, пов'язані з поліпшенням, модернізацією та переоснащенням орендованого майна.

ФГ "Весна" подало зустрічний позов до ВАТ "Облагропостач" по справі N 4/374-ПД про визнання права власності на частину об'єктів, які були передані за договором оренди. Засідання по справі N 4/374-ПД було призначено на 16.11.2004 р. Ухвалою по справі N 4/374-ПД розгляд справи був відкладений на 30.11.2004 р. У судовому засіданні 30.11.2004 р. ВАТ "Облагропостач" долучив до матеріалів справи оскаржувану ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.11.2004 р. по справі N 6/44-Б про визнання за останнім права власності на нерухоме майно.

Отже, вирішуючи питання щодо права власності на спірне майно, господарський суд не дослідив, чи визнано право власності на спірне майно за ФГ "Весна" по справі N 4/374-ПД.

Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.11.2004 р. у справі N 6/44-Б необхідно скасувати.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Весна" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.11.2004 р. у справі N 6/44-Б задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Херсонської області від 16.11.2004 р. у справі N 6/44-Б скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.