Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 Справа N 2-23/12643-03
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів
за участю представників
сторін
позивача не з'явились повідомлені належним
чином
відповідача не з'явились повідомлені належним
чином
розглянувши у відкритому Євпаторійської об'єднаної державної
судовому засіданні касаційну податкової інспекції
скаргу
у справі № 2-23/12643-03
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду
від 18.12.2003р.
за позовом Євпаторійської об'єднаної державної
податкової інспекції
до Сільськогосподарського колективного
товариства "ЧІ"
про звернення стягнення на майно в сумі
26027,89грн.
Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція звернулась з
позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим про
звернення стягнення на майно Сільськогосподарського колективного
товариства "ЧІ" в розмірі 26027,89грн. Позовні вимоги мотивовані
тим, що податковий борг відповідача перед бюджетом та державними
цільовими фондами станом на 15 червня 2003р. становив 26027,89грн.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181 - активи платника
податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкового боргу виключно за рішенням суду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.10.2003р. позовні вимоги задоволені в частині звернення
стягнення на активи Сільськогосподарського колективного товариства
"ЧІ" в розмірі заборгованості з прибуткового податку в сумі 298,95
грн., з посиланням на те, що згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону
України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181 податкові зобов'язання з прибуткового податку не є
податковим боргом у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині є
законними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають
задоволенню. В частині стягнення 25728,94 грн., серед яких податок
на додану вартість з урахуванням пені - 20467,28грн., податок на
прибуток з урахуванням пені - 13,04 грн., податок з власників
транспортних засобів - 148,38грн, пеня з оплати за воду
0,39грн.,земельний податок з урахуванням пені -
3440,56грн.,фіксований сільськогосподарський податок з урахуванням
пені 37,53грн.,інші надходження - 1621,76грн. провадження у справі
припинено па підставі пункту 1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Суд дійшов висновку,
що податкове зобов'язання відповідача зі сплати 25728,94грн.. є
узгодженим, а примусове стягнення податкового боргу у судовому
порядку, що утворився внаслідок узгодження податкових зобов'язань
приписами пункту 3.1.1 статті 3 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не передбачено.
Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 18
грудня 2003р перевірене рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим залишив без змін з ти же підстав, а апеляційну
скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції -
без задоволення.
Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція вважає, що
рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду
прийняті з порушенням норм матеріального права. Просить Вищий
господарський суд України здійснити перегляд матеріалів справи у
касаційному порядку, скасувати рішення і постанову у справі в
частині припинення провадження у справі щодо стягнення
заборгованості в сумі 25728,94грн., повністю задовольнивши позовні
вимоги. В обґрунтування касаційної скарги Євпаторійська об'єднана
державна податкова інспекція посилається на те, що встановлення
Законом позасудового порядку стягнення податкового боргу, не
позбавляє податкову інспекцію можливості звернення з позовом до
суду за стягненням зазначеного податкового боргу.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлення
обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові
суду апеляційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського
суду України зазначає наступне.
Звертаючись з позовом про звернення стягнення на майно відповідача
Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція в
обґрунтування своїх вимог посилається на те, що податковий борг
відповідача перед бюджетом та державними цільовими фондами станом
на 15 червня 2003р. становив 26027,89 коп. При цьому, як на
правову підставу позову, Державна податкова інспекція посилається,
зокрема, на підпункт 3.1.1 пункту 3.1 ст.3 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181, згідно якого
активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок
погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Господарський суд Автономної Республіки Крим припинив провадження
у справі в частині стягнення узгодженої суми податкового
зобов'язання з посиланням на те, що спір не підлягає вирішенню в
господарських судах України. Такий висновок господарського суду є
помилковим.
Відповідно до вимог статті 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що підприємства, установи, організації,
інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи
і в установленому порядку набули статусу суб'єктів підприємницької
діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з
встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх
порушених прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом
інтересів.
Відповідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судам підвідомчі справи у спорах, що
виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні
господарських договорів та з інших підстав, а також у справах про
визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
містить вичерпний перелік підстав для припинення
провадження у справі і не може тлумачитися розширено. Отже
наведене свідчить, що висновок місцевого господарського суду про
те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах
України суперечить вищевказаному законодавству, а відтак є
необґрунтованим.
Натомість Вищий господарський суд України зазначає, що
господарським судом Автономної Республіки Крим зроблено вірний
висновок відносно того, що примусове стягнення податкового боргу у
судовому порядку, що утворився внаслідок узгодження податкових
зобов'язань приписами пункту 3.1.1 статті 3 Закону України "Про
порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
не передбачено.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України
"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед
бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
№ 2181 в
редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин,
активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок
погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Згідно пункту 1.6 статті 1 цього Закону ( 2181-14 ) (2181-14)
примусове
стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у
рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього
узгодження його суми таким платником податків.
Таким чином, за змістом наведених правових норм судовий порядок
звернення стягнення на активи платника податку встановлений лише
щодо податкового боргу, який виник стосовно не узгодженого
платником податкового зобов'язання.
Що ж до податкового боргу, сума якого була узгоджена, порядок його
погашення передбачений підпунктом 10.1.1 пункту 10.1 статті 10
Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
, згідно
якого, у разі, коли інші передбачені цим Законом, заходи з
погашення податкового боргу не дали позитивного результату,
податковий орган здійснює за платника податків та на користь
держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення
узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які
перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом
продажу інших активів такого платника податків.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що предметом касаційного
оскарження є сума податкового боргу за узгодженим податковим
зобов'язанням Вищий господарський суд України зазначає, що рішення
Автономної Республіки Крим від 13.10.2003р. та постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2003
в частині припинення провадження у справі підлягають зміні.
В іншій частині ухвалені у цій справі судові акти не
переглядалися, оскільки вони не були оскаржені в касаційному
порядку.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 108, 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
13.10.2003р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 18.12.2003 року у справі № 2-23/12643-
2003 змінити.
Пункт 5 резолютивної частини рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 13.10.2003р. викласти в наступній
редакції: "В решті частині позову позивачеві відмовити".
В іншій частині судові рішення залишити без змін (пункти 1, 2, 3,
4, та останнє речення резолютивної частини).
Касаційну скаргу Євпаторійської об'єднаної державної податкової
інспекціє залишити без задоволення.