Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2004 р.
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів,
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Приватного підприємства "YYY" - не з'явився
Сільськогосподарського товариства
з обмеженою відповідальністю "XXX" - присутній;
розглянувши касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства
з обмеженою відповідальністю "XXX"
на постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від 18.03.2004р.
у справі № Х3
господарського суду Ч-ської області
за позовом Приватного підприємства фірми "YYY"
в особі Я-ської філії підприємства
до Приватної агрофірми "XXX"
про стягнення 14617 грн. 59 коп.
та за зустрічним позовом про зменшене купівельної ціни комбайна
кормозбирального "Херсонець- 200" до
21840грн.
Рішенням господарського суду Ч-cької області (суддя А.А.А.) від
21.03.2003р. первісний позов задоволено частково - стягнуто з
Приватної агрофірми "XXX" на користь Приватного підприємства фірми
"YYY" 12 800 грн. основного боргу, 186 грн. 37 коп. річних, 623
грн. 47 коп. збитків від інфляції, 136 грн. 09 коп. державного
мита та 109 грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог
відмовлено.
Крім того, вказаним рішенням Приватній агрофірмі "XXX" відмовлено
в прийнятті зустрічної позовної заяви.
Н-ський апеляційний господарський суд (судді Б.Б.Б., В.В.В.,
Г.Г.Г.) переглянув в апеляційному порядку рішення місцевого суду
та постановою від 18.03.2004р. в частині відмови у прийнятті
зустрічної позовної заяви скасував його і справу в цій частині
передав до господарського суду Ч-ської області на розгляд по суті.
Рішення ж суду в частині задоволення первісного позову залишено
без змін.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
"XXX", не погоджуючись з постановою апеляційного суду, подало
касаційну скаргу в якій просить її скасувати, а справу за
первісним та зустрічним позовами направити на новий судовий
розгляд.
На думку скаржника, апеляційним судом при прийнятті спірної
постанови не правильно застосовані норми процесуального права, що
в свою чергу призвело до постановлення помилкового рішення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін,
Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство фірма "YYY" звернулось до господарського
суду Ч-ської області з позовом до Приватної агрофірми "XXX" про
стягнення 12 800 грн. основного боргу, 1 002 грн. 75 коп. пені,
186 грн. 37 коп. 3 % річних та 623 грн. 47 коп. збитків від
інфляції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на те, що згідно
договору купівлі-продажу від 05.03.2002р. відповідач за актом
приймання-передачі від 09.03.2002р. придбав у нього
кукурудзозбиральний комбайн "Херсонець-200" вартістю 35 000 грн..
За вказаний комбайн, стверджує позивач, відповідач повинен був
розрахуватися до 01.04.2002р., однак на день заявлення позову він
недоплатив 12 800 грн..
Вказана заява була прийнята до провадження та призначена до
розгляду ухвалою господарського суду Ч-ської області від
23.01.2003р..
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі
10.02.2003р. заявив зустрічний позов до позивача, тобто ПП фірми
"YYY" в особі Я-ської філії підприємства.
Відповідно до вимог ст.ст. 61.62,63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя
в провадженні якого знаходиться первісна позовна заява
зобов'язаний був вчинити відповідні дії: або прийняти цю зустрічну
позовну заяву, або відмовити у її прийнятті, або повернути її без
розгляду.
Вказані вимоги ГПУ України ( 1798-12 ) (1798-12)
суддею не виконані, хоча
матеріали зустрічної позовної заяви залишилися у цій справі.
Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий суд встановив,
що відповідач дійсно має заборгованість перед позивачем.
Разом з тим, в мотивувальній частині рішення, місцевий суд
зазначив, що в прийнятті зустрічної позовної заяви необхідно
відмовити, однак в резолютивній частині рішення про це не йдеться
і не може йтися, оскільки про відмову у прийнятті позовної заяви,
згідно ст. 62 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд виносить ухвалу, тобто
окремий процесуальний документ, який підлягає оскарженню
самостійно.
В даному випадку, відносно зустрічної позовної заяви суддя діяв
поза межами норм ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
На рішення місцевого суду Приватна агрофірма "XXX" подала
апеляційну скаргу з клопотанням про відновлення процесуального
строку на подання скарги, однак Н-ський апеляційний господарський
суд, ухвалою від 25.04.2003р. відмовив у задоволенні клопотання і
апеляційну скаргу повернув без розгляду.
Виносячи таку ухвалу, апеляційна інстанція виходила з того, що
представник відповідача був присутнім в засіданні суду при
прийнятті рішення місцевого суду від 21.03.2003р. і що рішення
судом було розіслано сторонами у встановлений ГПК України строк
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Ухвалу Н-ського апеляційного господарського суду Приватна
агрофірма "XXX" оскаржено до Вищого господарського суду України. У
своїй скарзі це підприємство зазначає, що рішення місцевого суду
було ним отримано через пошту після закінчення строку на подання
апеляційної скарги, тому відповідно до роз'яснення Президії Вищого
господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/366 "Про деякі
питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України"
( v_366600-02 ) (v_366600-02)
апеляційна інстанція зобов'язана відновити
пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги.
На доказ зазначеного скаржник подав конверт, в якому, за його
твердженням, з місцевого суду надійшло рішення та довідку відділу
зв'язку (не зазначено якого відділу та дата видачі).
Дослідивши вказані документи, Вищий господарський суд не знайшов
законних підстав для скасування ухвали апеляційної інстанції,
оскільки із відтиску поштового штемпеля (на поданому скаржником
конверті) вбачається, що рішення місцевого суду дійшло адресату
29.03.2003р., тобто до закінчення процесуального строку на подання
апеляційної скарги.
Що стосується довідки, про яку йшлося вище, то касаційна інстанція
критично її оцінила, оскільки в ній зазначено, що рекомендований
лист № 815 із господарського суду Ч-ської області поступив на
пошту 29.03.2003р. і був доставлений Приватній агрофірмі "XXX"
01.04.2003р. через те, що 29.03.2003р. - це вихідний день.
Однак 01.04.2003р. - це вже вівторок. Крім того, поштове
відділення не могло тримати у себе кореспонденцію 4 доби.
Постановою Верховного суду України від 04.11.2003р. постанову
Вищого господарського суду України від 07.08.2003р. та ухвалу
Н-ського апеляційного господарського суду від 25.04.2003р.
скасовано, а справу передано до Н-ського апеляційного
господарського суду.
Н-ський апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в
порядку апеляції, задовольнив апеляційну скаргу частково, а саме,
рішення господарського суду Ч-ської області від 21.03.2003р. по
первісному позову залишив без змін. Що стосується рішення в
частині відмови в прийнятті позовної заяви, то в цій частині
рішення скасував і не маючи можливості в цій частині справу
передати на новий розгляд, оскільки чинне законодавство не надає
такого права апеляційній інстанції, матеріали справи передав до
господарського Ч-ської області для розгляду зустрічної позовної
заяви по суті.
Як вже зазначалось, місцевий суд не виносив ухвали про прийняття,
відмови у прийнятті чи поверненні зустрічної позовної заяви без
розгляду, тобто не перевіряв відповідність зустрічної позовної
заяви вимогам розділу ІХ ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Апеляційній та
касаційній інстанції таке право також не надане чинним
законодавством.
За таких обставин, апеляційна інстанція не мала правових підстав
для передачі зустрічної позовної заяви на розгляд по суті до
місцевого господарського суду.
З огляду на зазначене і враховуючи, що відповідно до ст. 60 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
зустрічна позовна заява розглядається спільно
з первісним позовом, коле-гія суддів дійшла висновку про
скасування як постанови апеляційної інстанції так і рішення
місцевого суду.
Під час нового розгляду місцевому суду слід вчинити процесуальні
дії щодо зустрічної позовної заяви відповідно до розділу ІХ ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
і після цього розглянути справу по суті.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст.
111-9, ч. 1 ст. 111-10, ст. 111-11 , 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю "XXX" задовольнити частково.
2. Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
18.03.2004р. та рішення господарського суду Ч-ської області від
21.03.2003р. у справі № Х3 скасувати, а справу передати до
господарського суду Ч-ської області на новий розгляд в іншому
складі суддів.