Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
22.07.2004 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
Розглянувши
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ськ.
на рішення господарського суду Ч-ської обл. від
ХХ.-ХХ.12.03 р.
та постанову Я-ського апеляційного господарського суду від
ХХ -ХХ.03.2004 р.
зі справи № Х3
за позовом ВАТ "ХХХ", м. Н-ськ.
до Державної податкової інспекції у м. Н-ську.
про визнання недійсним податкового повідомлення-
рішення
за участю представників сторін:
від позивача: присутні,
від відповідача: не з'явились.
Відповідно до ст. 111-4 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
учасники судового процесу належним чином
повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого
господарського суду України від ХХ.06.04 р., надіслана
ХХ.06.04 р.).
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "ХХХ" звернулося до господарського суду Ч-ської обл. з позовом
до ДПІ у м. Н-ську про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення інспекції від ХХ.09.03 р. № Х/0 про завищення
суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у
розмірі 6 333 333 грн. з підстав невідповідності його чинному
податковому законодавству.
Рішенням господарського суду Ч-ської обл. від ХХ.- ХХ.12.2003 р.
(суддя А.А.А.) позов задоволений з огляду на те, що варочний
порядок придбаний позивачем згідно контракту від ХХ.05.03 р. є
товаром, витрати на придбання якого підлягають включенню до складу
валових витрат згідно п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, а тому сума ПДВ
за приписами п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
правомірно включена до податкового
кредиту.
За апеляційною скаргою вказане судове рішення переглянуте в
апеляційному порядку і постановою Я-ського апеляційного
господарського суду від ХХ - ХХ.03.2004 р. судді (Б.Б.Б. -
головуючий, В.В.В., С.С.С.) залишене без змін з тих же підстав.
В поданій касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м.
Н-ську просить судові акти скасувати, в позові відмовити, вважає
помилковим висновок судів про те, що право на формування
податкового кредиту у позивача виникло в силу п. 7.4.5 п. 7.4,
7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
,
оскільки такий висновок протирічить п. 1.31 ст. 1, п. 5.2.1 п. 5.2
ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п. 4.5 ст. 4, п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Аналізуючи
вищенаведені норми законодавства, інспекція вважає, що для продажу
товарів факт оплати або компенсації не є принциповим, а
визначальним є факт передачі права власності на ці товари.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "ХХХ" заперечує проти доводів
ДПІ, які на його думку, зводяться до помилкового тлумачення норм
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та
"свідчать про цілковите ігнорування факту наявності податкової
накладної і документу, підтверджуючого оплату товару, які є
належними і достатніми доказами наявності придбаного товару".
Колегія суддів Вищого господарського суду, розглянувши матеріали
справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального і
процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги,
вислухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача,
дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлені слідуючі обставини справи:
На виконання укладеного між ВАТ "ХХХ" та ТОВ "YYY" контракту від
ХХ.05.03 р. № Х8 та додатку до нього від ХХ.09.2003 р. комбінатом
ХХ.05.03 за платіжним дорученням №Х здійснена попередня оплата за
обладнання у сумі 38000000 грн. (у т.ч. ПДВ_ 6333333 грн.).
Продавцем згідно 7.2.3 п. 7.2 , п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
ХХ.05.03 р.
видана податкова накладна, яка оформлена у відповідності з
вимогами п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Висновки попередніх інстанцій, викладені в оскаржуваних судових
актах, грунтуються на фактичних обставинах справи і відповідають
нормам чинного податкового законодавства, зокрема Законам України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Відповідно до п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит звітного періоду складається із
сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації.
Валовими витратами виробництва та обігу за змістом п. 5.1 ст. 5
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визнається сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як
компенсація вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються
(виготовляються) таким платником податку для їх подальшого
використання у власній господарській діяльності. До складу валових
витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих)
протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією,
веденням виробництва...
У відповідності до п. 7.3 і п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
діє загальний порядок
щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з
ПДВ за правилом першої події: або дата списання коштів з
банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт,
послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує
факт придбання платником податків товарів (робіт , послуг).
В даному випадку, продавцем - ТОВ "YYY" (у момент виникнення
податкових зобов'язань) виписана податкова накладна, яка складена
останнім з дотриманням вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, і надає покупцеві
згідно п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на
включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на
додану вартість у складі вартості придбаної продукції.
Викладені в касаційній скарзі доводи інспекції колегія суддів
вважає непереконливими, виходячи із того, що Закон України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями, а при імпорті робіт, послуг - актом прийняття робіт,
послуг чи банківським документом, який засвідчує перерахування
коштів в оплату придбаних товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що при розгляді
даного спору господарськими судами повно та всебічно з'ясовані всі
обставини справи та встановлена законність і правомірність
віднесення товариством вартості придбаного обладнання до складу
валових витрат та відповідного відображення суми ПДВ у складі
податкового кредиту, а отже, судом прийняте законне та вмотивоване
рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Ч-ської обл. від ХХ.-ХХ.12.2003 р. та
постанову Я-ського апеляційного господарського суду від
ХХ-ХХ.03.2004 р. зі справи № Х3 - залишити без змін.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ську -
залишити без задоволення .