ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2004 Справа N 25/295а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Божок В.С,
суддів: Цвігун В.Л., Костенко Т.Ф.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Н-ську
Ч-ської області
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 03.12.03
у справі господарського суду Донецької області
за позовом Державного підприємства "ХХХ", м. Ч-ськ
до ДПІ у м. Н-ську Ч-ської області
про визнання недійсним податкового
повідомлення - рішення від 15.05.03 за
№ 0000392341/0
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 21.10.2003 господарського суду Донецької області
задоволено позовні вимоги щодо визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у м. Н-ську від 15.05.2003 за №
0000392341/0 про визначення суми податкового зобов'язання з
земельного податку на суму 6459,01 грн.
Постановою від 03.12.2003 Донецького апеляційного господарського
суду рішення від 21.10.2003 господарського суду Донецької області
залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що на позивача поширюються пільги
про звільнення від плати за землю, як вітчизняного закладу
культури, передбачені п.4 ст.12 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ДПІ у м. Н-ську звернулась у
Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх
скасувати, посилаючись на те, що судами порушені вимоги п.4 ст. 12
Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
, відповідно до
якого державні підприємства зв'язку, не включені до переліку
платників, яким надана пільга зі сплати земельного податку.
Заклади, підприємства та організації культури здійснюють ті види
культурної та господарської діяльності, які визначені ст. 12
Закону України "Основи законодавства про культуру" ( 2117-12 ) (2117-12)
відповідають цілям, передбаченим їх статутами (положеннями).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Предметом даного спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.
Н-ську від 15.05.2003 № 0000392341/0, яким позивачу донараховано
4306,01 грн. податку на землю і застосовано фінансові санкції у
розмірі 2153 грн., на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 п.17.1
ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"
( 2181-14 ) (2181-14)
, п.8 ст. 11 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
та п.4 ст. 12 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
.
Господарським судом встановлено, що основним видом діяльності
ДП "ХХХ" є забезпечення народного господарства та населення
України засобами радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Закон України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ) (3759-12)
у
ст. 1 визначає терміни для застосування цього закону таким чином:
- трансляція - розповсюдження телевізійних або радіомовних програм
з допомогою технічних засобів зв'язку;
- телекомунікація - передача і приймання будь-яких знаків,
сигналів зображення і звуку з допомогою електромагнітних засобів
зв'язку (кабельного, оптичного, радіозв'язку);
- телерадіоорганізація (редакція, студія, агентство, об'єднання,
асоціація, компанія, радіостанція тощо) - юридична особа,
зареєстрована у встановленому чинним законодавством порядку, яка
має право виробляти та розповсюджувати телерадіопередачі та
програми;
- телерадіоцентр (телецентр, радіоцентр, технічний центр
телерадіомовлення) - підприємство, що забезпечує технічну
експлуатацію обладнання, призначеного для виробництва
телерадіопередач та програм;
- технічні засоби мовлення - сукупність радіоелектронних засобів
та технічних пристроїв, за допомогою яких програми та передачі
доводяться до споживачів.
Державна реєстрація телерадіоорганізацій як суб'єктів
інформаційної діяльності здійснюється шляхом їх внесення до
Державного реєстру телерадіоорганізацій України, що ведеться
Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Закон України "Про телекомунікації" ( 1280-15 ) (1280-15)
у приписах ст.ст.
1, 10, 27 визначає поняття користувачів, власників
телекомунікаційних мереж, їх об'єкти та землі телекомунікацій,
зокрема:
- оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має
право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом
на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних
мереж;
- споруди електрозв'язку - будівлі, вежі, антени, що
використовуються для організації електрозв'язку ;
- телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів
телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації,
комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів,
письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого
роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних
системах між кінцевим обладнанням.
До земель телекомунікацій як складової частини земель зв'язку,
належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у
власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове
користування, у тому числі в оренду, фізичним особам - суб'єктам
підприємницької діяльності та юридичним особам для розташування
лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів
телекомунікацій.
Уздовж повітряних, кабельних ліній електрозв'язку та навколо
випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони.
Порядок надання та використання земельних ділянок, і встановлення
охоронних зон і утворення просік визначається законодавством
України.
Управління телекомунікаційними мережами загального користування
здійснюється операторами телекомунікацій, які експлуатують ці
мережі, на основі єдиних стандартів, норм та правил.
За твердженням відповідача позивач може здійснювати два види
діяльності: редакції телебачення та радіомовлення - код 93180 і
електро та радіозв'язок - код 52300, що належить до сфери
управління Державного комітету зв'язку та інформації України, з
госпрозрахунковою формою фінансування. Згідно довідки Ч-ського
міського управління земельних ресурсів від 29.01.2001 за №
Ю-48/10/2003 функціональне використання землі підприємством -
землі транспорту та зв'язку.
Щодо посилання господарських судів на ст. 21 "Заклади,
підприємства та організації культури" Закону України "Основи
законодавства про культуру" ( 2117-12 ) (2117-12)
при віднесенні позивача до
закладів культури, то судами не врахована відсильна норма цієї
статті на ст. 12 вказаного Закону ( 2117-12 ) (2117-12)
.
Приписами ст. 12 Закону ( 2117-12 ) (2117-12)
визначено, що діяльністю у
сфері культури є :
- створення, розповсюдження і популяризація творів літератури та
мистецтва;
- збереження та використання культурних цінностей;
- естетичне виховання;
- організація спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян.
Отже, відповідно до чинного законодавства телерадіоцентр це
підприємство, що забезпечує технічну експлуатацію обладнання,
призначеного для виробництва телерадіопередач та програм,
технічними засобами мовлення, за допомогою яких програми та
передачі доводяться до споживачів і не відносяться до закладів
культури. Тому пільги на плату за землю при встановленні судами
зазначених ознак і функцій на телецентр, радіоцентр, технічний
центр телерадіомовлення не повинні розповсюджуватися.
Таким чином, господарськими судами неповно з'ясовані обставини
справи, що є підставою для скасування судових рішень і направлення
справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 21.10.2003 господарського суду Донецької області та
постанову від 03.12.2003 Донецького апеляційного господарського
суду зі справи № 25/295-А скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької
області.
Головуючий В.С. Божок
Судді В.Л.Цвігун
Т.Ф.Костенко