ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2004 Справа N 20/598
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С., (головуючого)
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м.Києві
касаційну скаргу Головного управління житлового господарства
виконавчого органу Київської міської ради
(Київська міська державна адміністрація)
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 27.01.2004 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"XXX"
до Головного управління житлового господарства
виконавчого органу Київської міської ради
(Київська міська державна адміністрація),
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю
"YYY"
про визнання недійсними відкритих торгів та результату державної
закупівлі,
установив:
У липні 2003 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва
з позовною заявою до відповідача про визнання недійсним результату
державної закупівлі товарів та робіт, посилаючись на те, що
останнім під час організації та проведення державної закупівлі
допущені порушення Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач уточнив
заявлені вимоги і просив визнати недійсними відкриті торги з
державної закупівлі товарів та робіт для помешкань
малозабезпечених верств населення, в частині відбору постачальника
квартирних газових водогрійних колонок і результат процедури
зазначеної державної закупівлі в частині визначення найкращої
тендерної пропозиції.
Рішенням господарського суду м.Києва від 01.10.2003 року позов
задоволено частково та визнано недійсними результати процедури
державної закупівлі товарів і робіт для помешкань малозабезпечених
верств населення, що проживають в наявному житловому фонді
комунальної та іншої форми власності територіальної громади
м.Києва, проведеної Головним управлінням житлового господарства
Київської міської державної адміністрації 01.04.2003 року в
частині визначення найкращої тендерної пропозиції щодо закупівлі
квартирних газових водогрійних колонок (ЛОТ X1), про проведення
якої подане оголошення № X9 у № X6) бюлетеня "Вісник державних
закупівель" від 28.02.2003 року, та про результати якої
відповідачем проінформовано оголошенням № X3 у № 18 бюлетеня
"Вісник державних закупівель від 30.06.2003 року.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
27.01.2004 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено вимоги
законодавства і тому просить прийняті ним рішення скасувати та в
позові відмовити.
Відзиви на касаційну скаргу від позивача та 3-ї особи до суду не
надходили.
Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що відповідачем було оголошено
відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
тендер на закупівлю
квартирних газових водогрійних колонок і другої продукції для
поліпшень малозабезпечених верств населення.
На участь в тендері було надано дві пропозиції - від позивача та
третьої особи.
За результатами оцінки тендерних пропозицій переможцем тендеру
було визнано третю особу.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про визнання
недійсними відкритих торгів з державної закупівлі товарів і робіт
у частині відбору постачальника квартирних газових водогрійних
колонок та результату процедури зазначеної державної закупівлі.
Відповідно до вимог ч.7 ст.37 Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
результати
процедури купівлі можуть бути визнані недійсними у разі виявлення
порушень встановленого порядку проведення процедури закупівлі, які
впливають на об'єктивність визначення переможця процедури
закупівлі або призводять до дискримінації учасників, уповноважений
орган має право визнати результати такої процедури закупівлі
недійсними та зобов'язати замовника розпочати процедури закупівлі.
Проте, суди попередніх інстанцій на зазначені вимоги норми
матеріального права уваги не звернули та виходячи з них не
з'ясували обставини пов'язані з наявністю чи відсутністю порушень
встановленого порядку проведення процедури закупівлі та не вказали
в чому вони ж вони полагали, і який вплив вони мали на
об'єктивність визначення переможця або призведення до
дискримінації учасників. При цьому, суд увійшовши в обговорення
оцінки тендерної документації не з'ясував питання про те, в чому
полягала невідповідність зазначеної документації вимогам Закону
України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
( 1490-14 ) (1490-14)
і зокрема, з урахуванням ст.ст. 21-23 цього Закону
( 1490-14 ) (1490-14)
.
До того ж, у залежності від установленого суду слід було навести
правове обгрунтування щодо наявності підстав для визнання
результатів процедури закупівлі товарів не дійсними, з урахуванням
вимог ч.7 ст.37 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
.
У той же час, судом не було належним чином перевірено доводи
відповідача щодо застосування до спірних правовідносин Розділу VІІ
Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
, і зокрема, не з'ясовано питання про те, чи
мають правове значення для вирішення даного спору положення
передбачені частинами 7-10 ст.37 зазначеного Закону ( 1490-14 ) (1490-14)
.
Разом з цим, суду слід було мати на увазі вимоги до судового
рішення вкладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
,
оскільки прийняті ним рішення не відповідають цим вимогам.
За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати
законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене
і вирішити спір відповідно до вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління житлового господарства
виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська
державна адміністрація) задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.01.
2004 року та рішення господарського суду м.Києва від 01.10.2003
року скасувати, і справу № 20/598 передати на новий розгляд до
суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук